Archive Content

Please note: This page has been archived and its content may no longer be up-to-date. This version of the page will remain live for reference purposes as we work to update the content across our website.

Друга “Осетрова варта”: як волонтери допомагали рятувати осетрів Дунаю

Posted on July, 04 2018

Протягом 25-30 червня у місті Вилковому Одеської області працювала “Осетрова варта”. Це унікальний волонтерський проект Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, який поки не має аналогів у Європі. Його мета — залучити волонтерів до моніторингу міграції молоді червонокнижних осетрових риб від розташованих вище за течією нерестовищ та спільно з правоохоронними органами забезпечити безперешкодний її скат вниз до Чорного моря.
 
“Минулого року у нас була перша проба пером, далі йшли аналіз та корективи. Ми замінили формат так іхтіологічна практика була замінена на волонтерський виїзд, ми змінили принцип відбору учасників тепер це були не студенти, а активісти, а також застосували інші підходи до навчання осетрових вартових. — розповідає Інна Гоч, іхтіологиня WWF в Україні та координаторка “Осетрової варти”. — Наприклад, минулого року всі лекції в рамках підготовки відбувалися офлайн безпосередньо у Вилковому. Цього року вартові напередодні виїзду проходили експрес-курс онлайн, таким чином залишилося більше часу на практичні виїзди”.
 
Скат молоді осетрових риб цього року розпочався якнайвдаліше для волонтерської місії: за кілька днів до приїзду “Осетрової варти”. Завдяки науковцям ПівденНІРО й Дунайського біосферного заповідника було оперативно введено заборону на традиційне тут оселедцеве рибальство: саме на цей критичний для міграції молоді відрізок часу.

Разом з працівниками Дунайського біосферного заповідника осетрові вартові у дельті Дунаю досліджували міграцію молоді осетрових методом тралення, під час якого у воду закидають спеціальну сітку з дрібним вічком: мальки здатні просунути в нього голову, а виплисти — ні. Таким чином вдається дослідити, чи скочується осетрова малеча вниз по Дунаю до Чорного моря, і якщо так — то яка її кількість. У траленні “Осетровій варті” зустрілися три юні стерляді (Acipenser ruthenus) і одна зовсім маленька (не старше трьох тижнів від народження) білуга (Huso huso). “З одного боку, це позитивний факт, що свідчить про наявність природного нересту у річці Дунай, адже робіт із зариблення ні Україна, ні інші придунайські країни не проводили. Наявність такої юної білуги може говорити про те, що вона могла з’явитися на нерестовищі поблизу Ісакчі (Румунія) навпроти української Орловки, на нерестовищі, яке відносно недавно виявили румунські іхтіологи. До речі, це нерестовище є таким, що розташоване у найнижчій точці Дунаю. — говорить Інна Гоч. — З іншого боку відсутність інших видів осетрових (севрюги звичайної, осетра російського, не кажучи вже про осетра шипа та атлантичного осетра(інша назва — європейський)) у даному улові, рідкісність перших двох і відсутність двох останніх  загалом в уловах працівників ДБЗ говорить про незадовільний чи й критичний стан їхніх популяцій”.
 
Разом з відділом “Вилково” Ізмаїльського загону Державної прикордонної служби України волонтери провели патрулювання дельти. Так само була перевірена робота ІР-камери, котру минулого року встановили на українському березі Дунаю, щоб оперативно реагувати на підозрілі (браконьєрські) човни. “Ми спостерігали, як рибалки “тягнуть тоню” (застосовують сплавну рибальську сітку). Так називається ще ділянка річки від берега до берега, де можна розсипатися (кинути з човна сітки), сплавитися (спуститися вниз за течією) і вибратися (підняти сітку з рибою). Тоні мають назви і чіткі часові рамки для кожної рибальського бригади. Наша прикордонно-волонтерська команда зупиняла кожен човен. Прикордонники перевіряли всі документи: їх, виявляється, рибалці потрібно дуже багато! Ще обов'язково дивилися, яка у човні лежить сітка. Це важливо, адже на різні сімейства риб дозволено закидати різні типи сіток”, — поділилася враженнями волонтерка Катерина Василенко.
 
Патрулювання дельти продовжилося з інспекторами Одеського рибоохоронного патруля. Осетрові вартові долучилися до перевірки риболовецьких сіток.
 
Завершальним акордом “Осетрової варти” уже традиційно стало відзначення разом з придунайською громадою Дня Дунаю. Щорічно 29 червня День Дунаю об’єднує близько 80 мільйонів людей у 14 країнах басейну Дунаю. В цей день у Вилковому вартові були на варті “Шляху осетра”, гри-квесту для дітей містечка.
 
“Коли ми розпочинали роботу ще над першою “Осетровою вартою”, то сумнівалися чи зможемо організувати захід одночасно і цікавий для волонтерів, і прийнятний для місцевої громади, і корисний для безпечної міграції осетрів. Але зараз ми бачимо, що це можливо. Головне опиратися на вмотивованих волонтерів, зацікавленість громади та підтримку науковців. — зазначила координаторка напряму “Дика природа” WWF в Україні та проекту “ЖИТТЯ дунайським осетровим” Наталія Гозак. — Попереду ще аналіз та покращення проекту, щоб “Осетрова варта- 3” була ще ефективнішою для забезпечення скату молоді осетрових та справи збереження цих унікальних риб”.
 
WWF в Україні висловлює особливу подяку за спільне проведення “Осетрової варти” 2018:
  • Дунайському біосферному заповіднику;
  • Відділу “Вилкове” Ізмаїльського загону Державної прикордонної служби;
  • Одеському та Чорноморському рибоохоронним патрулям Держрибагенства;
  • Одеському центру ПівденНІРО;
  • Команді “Осетрових вартових”, а саме Катерині Василенко, Вахтангу Кіпіані, Івану Шкурлатовичу, Ользі Бойчук, Марії Нікітіній, Ользі Скосаренко, Олександру Квятковському, Ірині Мироновій, Станіславу Романюку, Тетяні Бочкарьовій, Михайлу Сну.
Осетрова варта
© WWF Ukraine
Осетрова варта
© WWF Ukraine
Осетрова варта
© WWF Ukraine
Осетрова варта
© WWF Ukraine