Posted on January, 17 2018

Всесвітній фонд природи WWF звернувся до нової технології блокчейну у боротьбі проти незаконного промислу тунця та порушення прав людини на Тихоокеанських островах. І це перший досвід для цього регіону.

Роками поступали тривожні звіти, що споживачі часом несвідомо, але продовжують купувати нелегально виловлений тунець та продукцію з нього, отриману в результаті нелегального, нерегульованого й непідзвітного рибальства, а також від постачальників, які використовують рабську працю. Впровадження блокчейн-технології дасть змогу споживачам прослідкувати шлях тунця “з океану  до столу” і бути певним у “чистій історії” купованої продукції.

В рамках інноваційної ініціативи WWF-Австралія, WWF-Фіджі та WWF-Нова Зеландія об'єдналися з глобальним технологічним новатором ConsenSys, розробником програмного забезпечення інформаційно-комунікаційних технологій TraSeable, а також компанією Sea Quest Fiji Ltd, що займається виловом та переробкою тунця. Проект є частиною всеохоплюючих зусиль з викорінення рабської праці і припинення незаконного промислу, який може привести до виснаження запасів тунця.

Власне, як це працюватиме?

Вже зараз Sea Quest Fiji готова запровадити систему перевірки на основі блокчейну для риболовства у Західній та Центральній частинах Тихого океану. Далі, в ході додаткових переговорів між роздрібними торговцями і WWF, буде представлений QR-код для споживачів, який буде наноситися на пакування зі свіжою та мороженою продукцією. Тобто просте сканування упаковки тунця за допомогою смартфону дасть відповіді, де і коли зловили рибу, яким методом та яке судно це зробило. Покупці будуть мати впевненість, що вони купують легально виловлений тунець, без застосування рабської праці чи інших гнітючих умов.

Раніше компанії використовували традиційні веб-технології або папір, щоб простежити за виловом тунця. Але переваги блокчейн-технології очевидні. Інформація у блокчейні доступна для всіх і водночас захищена від несанкціонованого втручання, по суті це “єдина версія правди”. Точно розподілена база даних складається з переліку записів-трансзакцій (блоків). Кожен блок містить часову мітку та посилання на попередній блок (хеш дерева). Тож всі блоки пов'язані між собою: для запису нового блоку, необхідно послідовне зчитування інформації про старі блоки. З цієї бази даних неможливо нічого видалити, плюс вона дійсно “безмежна”.

Задумка в тому, що споживачі будуть віддавати перевагу “чистому” тунцеві з відомим походженням, тож врешті-решт вся індустрія вилову цієї риби змушена буде запровадити блокчейн-технологію, а це, у свою чергу, вичавить з ринку незаконних операторів. Як зазначив генеральний директор WWF-Австралія Дермот О'Горман, це “захоплююча революція”, яка збирається трансформувати цілу промисловість і яка забезпечить багато цілей сталого розвитку. “Завдяки блокчейну, операторам-браконьєрам не вийде сховатися, як і тим операторам, які використовують рабську працю або вводять жахливі умови для праці, - сказав він. - Таким чином ми допоможемо захистити рибалок від порушень прав людини та зберегти довкілля. Цей пілот WWF Blockchain є частиною більш широкої інноваційної ініціативи WWF про технології, які можуть допомогти врятувати планету".

В Україні з допомогою Офісу підтримки реформ було розроблено законопроект “Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів”, який дозволив би українським споживачам також отримувати більше інформації про походження товару, що купується.

“Закон передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них. Протягом 24 годин з моменту вивантаження риби з човна на рибоприймальний пункт або з моменту її першого продажу рибалкою переробнику чи торговій мережі, центральна інформаційна система Держрибагентства отримує відповідну електронну звітність. Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням первинної документації, яка на будь-якому етапі має підтвердити законність походження риб. Сертифікація також стосуватиметься фермерської та імпортної риби”,  ̶   повідомив Костянтин Дем’яненко для сайту МінАгро.

WWF в Україні підтримує цю ініціативу й закликає Держрибагенство активізувати роботу із завершення підготовки цього документу.