Чи доводилося вам вночі гуляти зимовим лісом? Й до того ж з певною метою — порахувати сов? За три роки волонтерської практики зі Всесвітнім фондом природи WWF Україна щонайменше 40 щасливців отримали такий досвід.

23-24 лютого ми знову відвідали НПП “Пирятинський”, щоб зробити свій внесок в розвиток громадянської науки та моніторинг видів парку. Як ми вже писали раніше в результатах совиних обліків 2017-2018 років, у 2017 році сови були зареєстровані у 8 місцях, 2018 — у 18-ти. “Найбалакучішою” щоразу була сова сіра, котра відгукувалася у 7 точках (19 особин) 2017 року та у 18-ти (41 особина) — 2018 року.

У 2019-ому волонтери WWF Україна опановували новий незвіданий маршрут — Березоворудське відділення парку. Разом з науковими співробітниками та інспекторами парку, волонтери та співробітники WWF стали “першосовообліковцями” на цій території, і доволі успішними.

Вже під час інструктажу, біля дому культури місцевого села Вікторія була помічена пара вухатих сов. На землі також були знайдені погадки або пелетки — пресовані неперетравлені рештки їжі тваринного походження, що птахи залишають після ласування. Далі у селі про свою присутність сповістив і сич хатній.

Під час обліку всі учасники розбилися на 5 груп, кожна з яких отримала свій маршрут. Перша група чатувала біля сільської ферми, й тут для обліковців заспівав не тільки хатній сич, завсідник таких ферм, але й вухаті сови. Групі вдалося почути також “пісню закоханих” сірих сов. Інша група відправилась у далекі 5-кілометрові мандри і теж почула всі три види сов, що точно мешкають на території парку. Була ще й група екстремалів, які не побоялися рахувати сов біля кладовища, за це їм “віддячила” сіра сова, що сиділа на сосні та позувала для фотографій.

Після нанесення точок на карту з урахуванням азимутів (тобто сторони, звідки кричали сови), стане відомою точна кількість птахів, що співали у лютому 2019-ого. Ми обов’язково поділимося результатами. Втім, й без точних даних, можна сказати, що сіра сова знову буде на першому місці. Та вухаті почали активніше проявляти себе.

Після нічного виїзду тема птахів не була закрита, адже наступного дня група рахувала гнізда білого лелеки. Це підготовчий етап літнього обліку лелек, що є надзвичайно важливим, бо дані враховуються у всеєвропейському обліку. Оскільки лелеки — перелітні птахи, то зібрані дані є вагомими для розуміння їхньої кількості у нашій частині світу. До того ж, лелеки харчуються різними дрібними тваринами (черв’яками, комахами, жабами, мишами), тому їх присутність є індикатором здорової екосистеми.

Під час обліку було виявлено та зафіксовано як молоді, так і дуже старі гнізда лелек. За словами місцевих мешканців, на деяких місцях лелеки гніздяться вже більше 20 років, що є надзвичайно хорошим показником.

• Дякуємо всім, хто був з нами на цьому виїзді. Далі буде… Долучайтеся! Адже лише #разомзможемо зберегти нашу дику природу.