Львівська область: ми перевіряємо місця, де заплановано будувати малі ГЕС

Опубліковано 30 July 2015

Щоденник експедиції у верхів'я Дністра та Стривігор.

Всесвітній фонд природи продовжує обстеження річок, де, відповідно до карти, представленої Львівською обласною державною адміністрацією, пропонується будувати малі гідроелектростанції. Цього разу учасники кампанії за збереження природних річок Анатолій Павелко (Всесвітній фонд природи WWF) і Петро Тєстов (Екологія-Право-Людина) вирушили, щоб ознайомитись з пропонованими ділянками у верхів’ях Дністра і Стривігора та познайомити з ними зацікавлену громадськість. На ці річки ми звернули увагу тому, що, відповідно до досліджень Всесвітнього фонду природи WWF, вони належать до особливо цінних річкових ділянок, і будівництво ГЕС тут є неприйнятним через екологічні обмеження (див. карту особливо цінних річкових ділянок).

Перша зупинка – Дністер вище міста Старий Самбір. Досліджуємо ділянку від автомобільного мосту через Дністер вниз. Результат передбачуваний. На ділянці, переважно, низькі береги висотою до 1 метра, зрідка – до 2-3 метрів. Навкруги – землі сільського господарства, котрі неминуче постраждають від можливого підтоплення. В більшості місць річку можна перейти вбрід – води до коліна. В Старому Самборі берег вищий, річка тече в красивому каньйоні, котрий цілком може бути візитівкою цього стародавнього прикарпатського міста. Хоча води зараз тут небагато, але пороги, перекати, мальовничі береги створюють неповторну природну красу. Тут річка збагачується киснем і сонцем, тут під мостом плаває справжня карпатська риба, що не може вижити в умовах застійного режиму водосховищ. Чи можна тут будувати ГЕС? Відповідь – ні.

Друга ділянка – річка Дністер поблизу села Морозовичі. Природне русло річки, прибережні луки часто-густо переходять у заплавні ліси. Низькі береги (до 2-4 метрів, переважно – нижчі) складені річковим наносами. Будувати тут ГЕС невигідно не тільки в екологічному, але і в економічному сенсі. Так, справді, колись тут був водяний млин, вода до якого підводилась каналом. Нам вдалося знайти рештки забірних споруд млина, підвідного каналу. Водність річки тут теж досить мала. Для роботи млин потребував мінімальних обсягів води, за яких електростанція буде нерентабельною. Забір істотних обсягів, необхідних для роботи ГЕС, призведе до фактичного зникнення частини річки у маловодний (меженевий) період і поставить під загрозу всю річкову екосистему, її цілісність. Отже, це місце теж непридатне для будівництва і наша відповідь – ні.

Наступна точка – річка Стривігор (Стрв’яж) – одна з найбагатших рибою річок Львівської області. Тут мешкає кілька видів риб, включених до Червоної книги України. Марена Валецького в Україні зустрічається тільки у Стривігорі і прилеглих ділянках Верхнього Дністра.

Село Чаплі. Тут річка потішила нас рибою, котра підпливала до поверхні, грілася на сонці. На березі і на мості – юні рибалки. Про плани будівництва ГЕС, як і на всіх інших досліджених у цей день ділянках, ніхто не чув. Підтверджують, що у селі колись був млин, до якого вздовж річки ми вирушаємо. Стривігор – дуже мальовнича річка, глибокі плеса чергуються із мілководними перекатами. Завдяки досить стрімкій течії є багато ділянок з чистим пісковим ґрунтом, місцями є галька. Ідеальні умови для відтворення риб. Спостерігаємо зграйки рибної молоді, що скочуються вниз річкою на глибокі ділянки. Води у річці рівно стільки, щоб її екосистема вижила. Греблю чи забір води вона не переживе. Кілька кіловат електроенергії, що можна виробити на цій ділянці, не можна порівняти з цінністю річки для збереження рибних багатств, для навколоводних тварин (тут є навіть видри!), для наших дітей – щоб вони могли закинути вудки у стрімкі світлі води Стривігору, занурити у прохолодну воду ноги, потішитись красі довкола. Наш висновок – ні. ГЕС на цій річці будувати не можна.

Остання точка – село Чайковичі. Точніше, річка Дністер біля села. Тут побудована великий протипаводковий бар’єр, що фактично являє собою переливну греблю і насип каміння висотою десь півтора метра. Довкола – великі пасовища, частково закинуті. Виникли вони на теренах, котрі раніше займали величезні болота. Ці болота були прихистком для безлічі птахів і риб. За історичними свідченнями ще у 19 сторіччі місцеві мешканці значну частину року годувалися тим, що збирали яйця птахів і ловили рибу. Невдовзі, для збереження і відтворення природних багатств, розвитку туризму, тут має постати Чайковицький національний природний парк. Дністер тут все ще живий. Нижче греблі багато рибалок. Розпитуємо про червонокнижних риб, яких тут бачили і ловили. Називають кілька видів. Тут бачили навіть стерлядь – єдиного осетра, що зберігся у Верхньому Дністрі. Є марена, підуст. Сьогодні гребля не є серйозним бар’єром для річки, адже її висота забезпечує прохід риби вверх не тільки підчас весняного водопілля, але й у часті періоди високої води. З греблі молодь риби вільно скочується вниз. Спостерігаємо, як лелека стоїть на греблі і ловить дрібну рибу. Оскільки у меженевий період на цій ділянці води небагато, будівництво ГЕС вимагатиме одного з двох варіантів: або підвищувати греблю, або забирати на турбіну всю воду. Обидва варіанти є руйнівними для річкової екосистеми, а тому їх реалізація є неприйнятної. Наш висновок – знову ні.

Із поїздки для колег і для влади веземо такі висновки: екосистеми верхів’я Дністра і Стривігору становлять значну екологічну цінність. Це живі природні річкові екосистеми. Ділянок, де будівництво ГЕС є доцільним, виходячи із соціально-економіних розрахунків, немає. Єдина причина того, що тут планують ГЕС – це «зелений тариф», що дозволяє отримувати надприбутки. На жаль, до вибору ділянок з боку влади мало місце формальне ставлення, адже в зазначених на карті місцях немає ні належних перепадів висот, ні обсягів води. Екологічні обмеження засвідчують цілковиту неприйнятність таких планів.

P.S. Перебуваючи у Старому Самборі, ми бачили вежі вітроелектростанції «Старий Самбір – 1». Потужність двох її агрегатів – 6,6 МВт. Вона працює, не руйнуючи річок, без значного впливу на довкілля. Її потужність набагато більша, ніж потенційна потужність всіх разом узятих ГЕС на обстежених у цей день ділянках. Можливо, такі вітроелектростанції і є справжньою «зеленою» енергетикою?

В Львівській області 13 ділянок під ГЕС розташовані на особливо цінних річкових ділянках Робота WWF в Україні з охорони річок від незаконної забудови ГЕСами Позиція WWF в Україні щодо розвитку малої гідроенергетики у країні

Львівська область: ми перевіряємо місця, де заплановано будувати малі ГЕС

Поділіться цим!