В очікуванні кліматичної угоди...

Опубліковано 5 June 2015

В Бонні проходить чергова конференція Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.

З 1 до 11 червня в Бонні проходить конференція Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Учасники кліматичних переговорів із понад 190 країн світу зібралися в Німеччині, щоб остаточно підготувати текст нової міжнародної кліматичної угоди, яка має бути прийнята в Парижі в грудні 2015 року на зміну Кіотського протоколу. Попередній текст угоди був підготовлений і узгоджений в ході попередніх зустрічей сторін наприкінці минулого-початку поточного року. Це документ на 90 сторінок, який необхідно вичитати і спростити.

Навіщо світу потрібна кліматична угода?
Кілька десятиліть тому вчені-кліматологи відзначили, що клімат Землі почав змінюватися. Середня температура на Планеті стала неухильно підвищуватися. Виникло припущення, що існує залежність між температурою і викидами парникових газів, які збільшилися більш ніж в 10 разів за останні десятиліття в результаті бурхливого розвитку промисловості і технічного прогресу. Незабаром здогад підтвердився, і в даний час 97% вчених-кліматологів світу сходяться на думці, що саме викиди парникових газів в процесі людської діяльності - спалювання викопного палива (нафти, газу, вугілля) - в результаті парникового ефекту призводять до підвищення середньої температури на Планеті.

Вчені забили на сполох - якщо підвищення температури буде йти такими ж темпами, то за кілька десятиліть це підвищенні може скласти до 5°С, що призведе до незворотних змін на Планеті. Комусь може здатися, що 5°С - це небагато. Але давайте згадаємо, що різниця середньої температури між теперішнім моментом і льодовиковим періодом теж складала 5°С.

Чим нам загрожує зміна клімату?
Зміна клімату - це не «просто стане тепліше». Цей процес призведе до серйозних наслідків для природи і людини. У результаті зміни клімату ми спостерігаємо порушення природних кліматичних циклів. Якщо раніше сезони року приходили «за розкладом», то зараз ми спостерігаємо збільшення літнього періоду, а також більш інтенсивні і менш передбачувані кліматичні явища. Ви, мабуть, помітили, що «природа збожеволіла», підкидаючи нам то спеку в лютому, то різке похолодання в літній період. Традиційні помірні сезони змістилися в часі.

Зміна клімату несе з собою непередбачуваність погоди. Крім того, частіше трапляються екстремальні погодні явища: вже зараз ми спостерігаємо катастрофічні снігопади і зливи, коли за кілька годин стихія топить або засипає снігом цілі міста; так звані «100-річні» дуже сильні повені (паводки) на річках відбуваються кожні кілька років, затоплюючи поселення і приводячи до величезних економічних втрат і навіть людських жертв; екстремальні посухи знищують урожай, від високої температури в літній період страждають люди з серцево-судинними захворюваннями. Список можна продовжувати ще довго.

Що ж робити?
Вчені припускають, що якщо середня температура підвищиться більш ніж на 2°С, це призведе до необоротних і дуже тяжких наслідків для Планети. Природа теж страждає - якщо ми перетнемо 2°С-ний рубіж, понад чверть видів тварин на Планеті можуть зникнути. Таким чином, щоб залишатися в межах 2°С, людству потрібно різко знизити викиди парникових газів. І тільки через деякий час після цього спостерігатимуться позитивні зміни в кліматичних тенденціях. Механізми для зниження викидів існують і весь час удосконалюються - це енергоефективність, перехід на енергію від відновлюваних джерел - сонця, води, вітру та інших - відновлення лісів, плавнів та інших екосистем, що поглинають і утримують вуглекислий газ. Якщо більшість країн світу візьмуть на себе зобов'язання щодо зниження викидів, то ми можемо уникнути необоротних наслідків.

Історія кліматичних угод або «Лебідь, рак і щука»
У 1992 році країни світу домовилися між собою і підписали «Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату», яка зобов'язувала їх вживати дії зі зниження викидів парникових газів. Але яким саме чином і наскільки повинні бути знижені викиди, у конвенції прописано не було. У 1997 році був складений і підписаний більшістю країн Кіотський протокол. У цьому документі вже були прописані конкретні цілі зі зниження викидів розвиненими країнами. Але США і Росія - країни, відповідальні за найзначніші викиди - відмовлялися підписати протокол, в результаті чого він не набув чинності. Тільки в 2004 році Росія підписала документ, і Кіотський протокол ратифікували. Він є першою пробною міжнародною кліматичною угодою, яка, на жаль, не мала достатньої сили, щоб знизити викиди парникових газів. Термін дії Кіотського протоколу закінчився в 2012 році, потім сторони прийняли поправку про дію другого періоду протоколу - з 2013 до 2020 року. Тому вкрай важливо підготувати і підписати нову угоду до закінчення цього терміну.

У 2009 році на зустрічі сторін в Копенгагені всім світовим лідерам нарешті вдалося хоча б у загальних рисах домовитися про нову угоду. З того часу продовжуються переговори і оформлення майбутньої кліматичної угоди. Конференція в Бонні - чергова робоча зустріч для вироблення остаточної версії цього документа.

А що ж Україна?
Україна на кліматичних переговорах завжди займала неконструктивну позицію - як країна, що розвивається, ми не зобов'язані були ставити високих цілей зі зниження викидів і цим користувалися. Цілі Україні були більш ніж скромними. До того ж, країна мала право торгувати квотами - своїми «невикористаними викидами» - продаючи їх іншим країнам. Цей механізм надалі був визнаний неефективним, тому що приводив до спекуляцій - замість того, щоб робити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату, країни, що розвиваються, намагалися збагатитися за рахунок продажу квот.

Аж до початку 2015 року Україна, тим не менш, наполягала на продовженні продажу квот, накопичених за минулі роки, і цим гальмувала світовий переговорний процес і прийняття нової кліматичної угоди.

Зараз, на переговорах в Бонні, Україна нарешті відмовилася від продажу квот, що громадські спостерігачі розглядають як позитивний крок. «Україна в міжнародних кліматичних переговорах традиційно займала не кліматоохорону позицію, а займалася пошуком максимальних економічних вигод - від торгівлі квотами, від міжнародного фінансування тощо. Переговори в Бонні не виняток - наша делегація відстоює можливість фактичного збільшення викидів своїх парникових газів за рахунок накопичених у першому періоді. Однак, згода України на те, що ці квоти можна використовувати тільки всередині країни, а не для торгівлі ними, вже є прогресом», - вважає Наталія Гозак, менеджер кліматичних проектів WWF в Україні.

Від зустрічі в Бонні всі очікують узгодженої роботи учасників кліматичних переговорів, в результаті якої буде готовий фінальний текст нової міжнародної кліматичної угоди, яка буде нарешті прийнята в грудні 2015 року в Парижі, де зберуться представники урядів 196 країн світу. У наступній статті ми дамо огляд результатів Боннської конференції.

Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (офіційний сайт) Дізнайтеся більше про зміну клімату Кліматична робота WWF в Україні Кіотський протокол Як Ви можете зробити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату

В очікуванні кліматичної угоди...

Поділіться цим!