Щоденники експедиції: Більше 10000 га дельти Дунаю можуть бути відновлені

Опубліковано 7 September 2011

Більше 10000 га дельти Дунаю можуть бути відновлені, що значно підвищить адаптаційний потенціал дельти до кліматичних змін - впевнені учасники експедиції.

Більше 10000 га дельти Дунаю можуть бути відновлені, що значно підвищить адаптаційний потенціал дельти до кліматичних змін – до такого висновку дійшли учасники першої наукової експедиції з оцінки екологічної уразливості дельти Дунаю до наслідків зміни клімату, яка проходила з 22 по 31 серпня в Придунав’ї. Дослідження, також, підтвердили значний потенціал української частини дельти для виробництва фітомаси, яка може бути використана як біопаливо для опалення будинків та соціальних об’єктів регіону.

Наукова експедиція, до складу якої увійшли вчені та експерти від наукових установ та громадських організацій півдня України, стартувала з м. Ізмаїл та за допомогою водного та наземного транспорту дослідила значну частину українського Придунав’я від м. Рені до нових ділянок зростаючої дельти Дунаю, біля м. Вилкове. Перед вченими стояли завдання оцінити можливі наслідки змін клімату для різних екосистем пониззя Дунаю: від озер і плавнів до самої ріки та її рукавів, а також попередньо оцінити існуючи запаси фітомаси для використання у якості біопалива та потенціал відновлення заплавних угідь на деградованих ділянках дельти Дунаю та Придунайських озер.

Для підвищення адаптації дельти Дунаю до зміни клімату необхідно повернути до природного стану якомога більше територій дельти, які у радянські часи були штучно осушені та використовувалися у сільському господарстві. Такі відновлені системи виступатимуть у ролі природних фільтрів для очищення дунайської води, губок, що затримуватимуть частину води, знижуючи рівні води під час повеней, нерестовищ та „дитсадків” для цінних видів риб, а також нададуть домівки значному біорізноманіттю, яким спрадавна було відоме Придунав’я. Десятки тисяч гектарів таких територій зараз занедбані, але на шляху їх відновлення часто постають серйозні проблеми: необхідність інноваційних підходів, великих інвестицій та згода місцевих мешканців, у пайовій власності яких знаходиться значна частина придунайських земель.

„На даний момент досить реальним постає відновлення та оздоровлення більше 10 000 гектарів водно-болоних угідь, більшість з яких знаходяться у державній власності та потребують посильних інвестицій для відновлення. До таких територій за результатами дослідження можна віднести озера Картал та Кугурлуй з деякими прилеглими територіями, частину Стенцівсько-Жебріянських плавнів, а також частину острова Катенька та окремі ділянки прируслових лісів уздовж Дунаю. Незважаючи на тотальне обвалування заплави, певний потенціал для відновлення та оздоровлення є навіть у озера-водосховища Китай”, - стверджує Олег Дьяков, голова експедиції, старший науковий співробітник Центру регіональних досліджень (м. Одеса).

Експедиційне обстеження української частини дельти Дунаю проходило в рамках проекту "Адаптація Дельти Дунаю до кліматичних змін шляхом інтегрованого управління водними та земельними ресурсами", що має на меті сприяти адаптації екосистем, системи управління та господарської інфраструктури в регіоні Дельти Дунаю до можливих впливів зміни клімату. Трирічний проект фінансується Євросоюзом й об'єднує 3 країни: Румунію (партнери проекту - Заповідник «Дельта Дунаю» та Всесвітній фонд природи WWF), Україну (Дунайський біосферний заповідник, WWF і Центр регіональних досліджень) та Молдову («Екоспектр»). Проект проводиться за підтримки Міжнародної комісії із захисту Дунаю (ICPDR).

Іншим завданням експедиції була оцінка біомаси української частини Дунайського регіону, яка може бути використана у якості біопалива, як альтернатива кам’яному вугіллю для опалення соціальних об’єктів, а у перспективі і житлових будинків Придунав’я.

„Дельта Дунаю має значний потенціал у цьому напрямку, одною з кращих опцій може бути очерет, який вкриває більшу частину площі дельти, дозволяє щорічний збір та має значну теплоємність. До того ж, очерет заготовляють у великих кількостях у якості будівельного матеріалу, і в процесі заготівлі лишається біля 30% відходів, які з мінімальною підготовкою та витратами можуть бути використані у якості біопалива.” – вважає Михайло Нестеренко, менеджер проектів Всесвітнього фонду природи WWF в Україні.

Значний потенціал для збору очерета мають території біля села Орловка, а також Стенцівсько-Жебріянські плавні та деякі інші ділянки Придунав’я.

Проведення експедиції влітку 2011 року, який є маловодним, дозволило оцінити стан природних екосистем в умовах дуже низьких рівнів води у Дунаї та Придунайських озерах-водосховищах. Нагадаємо, що минулий рік характеризувався дуже високими показниками рівня. Така ситуація може бути яскравим прикладом кліматичних змін у Придунав’ї, найнебезпечнішим наслідком яких є непередбачуваність та суворість природних умов (засухи змінюються повенями, трапляються нищівні бурі та інші прояви стихії).

До складу експедиції увійшли більше 10 вчених й експертів з екологічної оцінки, водних і лісових ресурсів, протипаводкового захисту, біологічного різноманіття й інших питань від науково-дослідних, державних установ та громадських природоохоронних організацій України: Азово-Чорноморська орнітологічна станція, Дунайський біосферний заповідник, Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія, Ізмаїльський держлісгосп, Дунайське басейнове управління водних ресурсів, Центр регіональних досліджень, Всесвітній фонд природи в Україні.

Результати експедиції будуть використані експертною групою проекту під час розробки стратегії й плану адаптації регіону дельти Дунаю до наслідків зміни клімату, а також будуть визначені території для відновлення заплавних екосистем і потенціальні ділянки для виробництва фітомаси й реалізації проекту по використанню місцевого біопалива для опалення соціальних об’єктів в Придунав’ї.

Дельта Дунаю - одна з наймальовничіших та багатих біорізноманіттям частин ріки - визнана територією всесвітньої спадщини та задля її збереження на базі Дунайського біосферного заповідника (Україна) і біосферного заповідника "Дельта Дунаю" (Румунія), створений транскордонний біосферний заповідник, що одержав сертифікат ЮНЕСКО. Завдяки своїй унікальності дельта Дунаю була включена Всесвітнім фондом природи WWF у список 200 найціннішіх та підданих загрозі знищення екорегіонов світу (WWF Global 200).

Дельта Дунаю є одним з небагатьох у світі місць гніздування рідкісних і зникаючих водоплавних птахів, таких як рожевий і кучерявий пелікани, орлан-білохвіст, малий баклан та багатьох інших, яким загрожує повне вимирання у випадку зникнення їхніх місць існування.

За більш детальною інформацією звертайтесь:

Олег Дьяков,
голова експедиції, старший науковий співробітник Центру регіональних досліджень
моб: 094 95 01 991
e-mail: utsc@te.net.ua

Катерина Куракіна,
Менеджер із зв’язків з громадськістю WWF в Україні,
моб: 095 28 99 822
e-mail: naiade@ukr.net

Більше про проект "Адаптація Дельти Дунаю до кліматичних змін" Робота WWF у Дунайському регіоні Вдалий проект з відновлення водно-болотних угідь: острів Татару

Щоденники експедиції: Більше 10000 га дельти Дунаю можуть бути відновлені

За більш детальною інформацією звертайтесь:

Поділіться цим!