Стрімкий Стрий чи мертве водосховище: екологи організували експедицію у верхів’я і середню течію річки Стрий | WWF

Стрімкий Стрий чи мертве водосховище: екологи організували експедицію у верхів’я і середню течію річки Стрий

Posted on 18 December 2015    
Стрий у Жидачеві. Перед мостом - річковий перекат
Стрий у Жидачеві. Перед мостом - річковий перекат
© Anatolii Pavelko
Нашу подорож річкою Стрий завершуємо в її пониззі. Від Гірного аж до Жидачева ГЕС, начебто, забудови не заплановані. Принаймні, нам про них невідомо. Цьому можна знайти логічне пояснення: вже нижче Нижньої Стинави береги річки різко понижуються, а ухил дна - спадає. Разом з цим знижуються і спадають прибутки ГЕСівців. Адже низькі береги означають, що будівництво греблі спричинить затоплення прируслових територій – полів, лісів, городів. А це додаткові видатки на викуповування земель. Широка річкова долина означає, що греблю треба будувати довшу, тобто – дорожчу. А менший ухил річки - зменшення енергії водного потоку, отже, і зменшення виробництва електроенергії. Крім того, у місті Стрий вздовж річки розташована велика рекреаційна зона – головна у цьому 60-тисячному місті.  Одне слово, «зелений тариф» тут зеленіє не так яскраво.

А для річки тут роздолля. Навесні та в період паводків Стрий розливається на кількасот метрів по величезній заплаві. А сама заплава – це і багаті пасовища, і заплавні ліси з різноманітною прирічковою рослинністю і тваринним світом, і старики з рибою і тишиною. Широкий Стрий котить свої води у Дністер. Міцніє, уповільнюється, сталішає.

Останнє місто на Стрию – Жидачів. Давнє місто було відоме торгівлею сіллю, а в ХХ столітті – як найбільший центр целюлозно-паперової промисловості. Зараз життя на целюлозно-паперовому комбінаті (ЦПК) ледве жевріє. Натомість деякі споруди впали в око ГЕСівцям. Чи справді це так?

Водозабірні і водоскидні споруди Жидачівського ЦПК розташовані прямо за міським пляжем Жидачева. А на самій річці між старим і новим мостами, поблизу водозабірних споруд, існує невеличкий штучний поріг. Поріг настільки невеличкий, що не створює перешкод для руху риби, а влітку слугує улюбленим місцем для купання місцевих шибайголів, котрі пропливають через нього немов гірською річкою. Тут же, знаходяться улюблені місця рибалок, бо у межах міста браконьєри з’являтись побоюються. А рибалки доїжджають навіть зі Львова. Тут знаходить свій прихисток і дністровська риба, і стрийська. Адже Стрий називають «пологовим будинком» для Верхнього Дністра. Наявність гірської і рівнинної ділянок на Стрию, відсутність гребель аж до Явори, великий вибір нерестових ділянок для риби і чиста, багата киснем вода – ось секрет, чому тут зустрічається і такі рідкісні види риб, як чоп великий, стерлядь, вирезуб та багато інших представників іхтіофауни, знищені людиною на інших річках.

Ось тут, біля цього порогу і водозабірних споруд і планується спорудити ГЕС. Абсурдність рішення очевидна: тут, біля Жидачева, гребля ГЕС перекриє шлях дністровській рибі  на нерест у Стрий, а молоді – назад у Дністер. Водосховище і намул, втата туристичної приваливості цієї ділянки річки, вимирання реофільних риб – ось що означатиме цей зашморг. Екологічний розрив між Дністром і його найбільшою притокою матиме далекосяжні наслідки, якщо ГЕСівцям вдасться протягнути свої плани. Адже тактика для Жидачева обрана дуже хитро: прихильники ГЕС твердять, що її споруджуватимуть на забірних спорудах Жидачівського ЦПК. Ніби, і не на природній річці. При цьому розраховують не наобізнаність громадськості: Стрий у Жидачеві – жива, вільноплинна, чиста річка. А споруди Жидачівського ЦПК знаходяться під мостом за 100 метрів від берега річки і ГЕС тут можна спорудити, тільки зруйнувавши річку.

Як завжди, спілкуємось з місцевими мешканцями. На запитання, чи знають про плани збудувати ГЕС, спочатку сміються. Сприймають як жарт. Показують на забірні споруди. «Ось річка, а ось – насосна. Яка на ній ГЕС? У нас тут пляж, місто купається». Рибалка каже, що місце славиться рибою, головним чином – кленом. Так тут називають головня. А той живе лише у проточній воді. Як буде ГЕС, то клена не буде.   

Короткий день пізньої осені завершується. Завершується і наша подорож. Осінні дощі дали Стрию воду і ось він, повноводний і вільний, несе свої води у Дністер і далі – у Чорне море. Жива річка дарує життя. На розвітання бажаємо річці і людям, що живуть на її берегах, доброї долі. Ми сподіваємось, що черговий «дуже зелений тариф» не призведе до знищення цієї блакитної артерії нашої Батьківщини і що у прийняття рішень і чиновники, і громади будуть пам’ятати віковічну мудрість американських індіанців: коли буде зрубане останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде впіймана остання риба, – лише тоді ви зрозумієте, що гроші неможливо їсти. Хочеться сподіватись, що ми зрозуміємо раніше.
 
Анатолій Павелко,
Спеціаліст зі збереження річок і гідроенергетики,
Всесвітній фонд природи – WWF в Україні
Стрий у Жидачеві. Перед мостом - річковий перекат
Стрий у Жидачеві. Перед мостом - річковий перекат
© Anatolii Pavelko Enlarge
Насосна станція комбінату під мостом. До річки - сто метрів
Насосна станція комбінату під мостом. До річки - сто метрів
© Anatolii Pavelko Enlarge
Наявність гірської і рівнинної ділянок на Стрию, відсутність гребель аж до Явори, великий вибір нерестових ділянок для риби і чиста вода дають можливість інувати великій кількоті риб. Наприклад, стерляді, яка ще поки плаває у карпатських річках.
© Andrey Nekrasov / WWF Enlarge
Чисті карпатські ріки ще поки живлять місцеві флору та фауну
Чисті карпатські ріки ще поки живлять місцеві флору та фауну
© Wild_Wonders_of_Europe Enlarge

Subscribe to our mailing list

* indicates required