Жива планета 2018 | WWF

30 жовтня Всесвітній фонд природи WWF оприлюднив звіт “Жива планета” 2018. Це чи не найбільше дослідження стану та чисельності популяцій у світі. В межах дослідження науковці з 11 країн світу проаналізували дані 16 704 популяцій 4 005 видів за 1970-2014 роки. Про що свідчать отримані результати? Трохи більше за 40 років у світі стрімко зменшилась чисельність популяцій по всій планеті. Згідно з "Індексом живої планети":

60%  - на стільки зменшилась кількість хребетних тварин у світі.

 

83% - скорочення чисельності популяцій прісноводних видів.

 

89% складає скорочення  у Південній та Центральній Америці

Серед основних причин стрімкої втрати біорізноманіття науковці називають “Велике прискорення” –  явище, коли, починаючи з 1950 року, усі показники людської діяльності стрімко зросли (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) і спровокували різке збільшення попиту на енергію і територію. Це у свою чергу призвело до безпрецедентних змін на планеті. Cьогодні людство вступає у нову геологічну епоху – антропоцен – коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття та довкілля в цілому.  

 

Мапа, що подана нижче, відображає екологічний слід у кожні країні – скільки потрібно земних ресурсів, щоб задовольнити наявний попит. 

Споживання у світі

Чи можемо ми щось змінити?

Ми — перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи і наш величезний вплив на неї. Але на жаль, можемо стати останнім поколінням, що здатне змінити негативні тенденції. Наступні два роки стануть вирішальними. Тому, закликаємо уряди, зокрема і в Україні, бізнес та громадські організації — взяти новий курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану. Пояснює Ольга Денищик, координаторка прісноводного напрямку WWF в Україні: “Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки серйозною як сьогодні. І на жаль, мало хто розуміє, як тісно ми пов'язані із мережею життя, яку називають біорізноманіттям. Найшвидше зникають види пов’язані із прісноводними екосистемами. Одна із останніх українських втрат — це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений внаслідок діяльності людини. Сьогодні на черзі зникнення — наступні видів осетрових.”

Зниклі сторінки української природи 

Ми запустила креативну кампанію “Зниклі сторінки. 404”, в якій звертаємо увагу українців на ті види, популяції яких зникли в країні протягом останнього півстоліття. “Обличчями” кампанії стали тюлень-монах, ховрах європейський, довгокрил звичайний та осетер європейський. Відповідно до даних Червоної книги, ці тварини вважаються зниклими.

Поширте ці постери, аби все більше українців дізналося про втрату біорізноманіття у нашій країні та світі.