Жива планета 2018 | WWF
© Global Warming Images / WWF
Дізнайся результати глобального дослідження!

Звіт "ЖИВА ПЛАНЕТА" 2018

Завантажити звіт

Куди ми рухаємося?

Куди ми рухаємося?

30 жовтня Всесвітній фонд природи WWF оприлюднив звіт “Жива планета” 2018. Це чи не найбільше дослідження стану та чисельності популяцій у світі. В межах дослідження науковці з 11 країн світу проаналізували дані 16 704 популяцій 4 005 видів за 1970-2014 роки. Про що свідчать отримані результати? Трохи більше за 40 років у світі стрімко зменшилась чисельність популяцій по всій планеті. Згідно з "Індексом живої планети":

Куди ми рухаємося?

Куди ми рухаємося?

60%  - на стільки зменшилась кількість хребетних тварин у світі.

 

83% - скорочення чисельності популяцій прісноводних видів.

 

89% складає скорочення  у Південній та Центральній Америці

Куди ми рухаємося?

Куди ми рухаємося?

Серед основних причин стрімкої втрати біорізноманіття науковці називають “Велике прискорення” –  явище, коли, починаючи з 1950 року, усі показники людської діяльності стрімко зросли (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) і спровокували різке збільшення попиту на енергію і територію. Це у свою чергу призвело до безпрецедентних змін на планеті. Cьогодні людство вступає у нову геологічну епоху – антропоцен – коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття та довкілля в цілому.  

 

Мапа, що подана нижче, відображає екологічний слід у кожні країні – скільки потрібно земних ресурсів, щоб задовольнити наявний попит. 

Чи можемо ми щось змінити?

Ми — перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи і наш величезний вплив на неї. Але на жаль, можемо стати останнім поколінням, що здатне змінити негативні тенденції. Наступні два роки стануть вирішальними. Тому, закликаємо уряди, зокрема і в Україні, бізнес та громадські організації — взяти новий курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану. Пояснює Ольга Денищик, координаторка прісноводного напрямку WWF в Україні: “Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки серйозною як сьогодні. І на жаль, мало хто розуміє, як тісно ми пов'язані із мережею життя, яку називають біорізноманіттям. Найшвидше зникають види пов’язані із прісноводними екосистемами. Одна із останніх українських втрат — це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений внаслідок діяльності людини. Сьогодні на черзі зникнення — наступні видів осетрових.”

Куди ми рухаємося?

Куди ми рухаємося?

Зниклі сторінки української природи 

Ми запустила креативну кампанію “Зниклі сторінки. 404”, в якій звертаємо увагу українців на ті види, популяції яких зникли в країні протягом останнього півстоліття. “Обличчями” кампанії стали тюлень-монах, ховрах європейський, довгокрил звичайний та осетер європейський. Відповідно до даних Червоної книги, ці тварини вважаються зниклими.

Поширте ці постери, аби все більше українців дізналося про втрату біорізноманіття у нашій країні та світі.