| WWF

Наслідки зміни клімату для України

Зміни, що вже відбулися

Наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу. Через зміну клімату погодні умови у нашому регіоні стають більш жорсткими.

Посухи й повені не тільки почастішали, їх руйнівний вплив збільшується, як і наслідки для економіки (повені на Дунаї у 2005 р., на Дністрі й у Закарпатті у серпні 2008, посуха по всій Україні у 2007, рекордні снігопади на заході та центральній частині країни у березні 2013 та у грудні 2009 на півдні та в АР Крим).


Що чекає на нас у майбутньому

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УНДГМІ) розробив прогнози зміни клімату на території України до 2050 року. «Підвищення максимальної та мінімальної температури за рік продовжиться, тобто зими стануть м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Також відбудеться перерозподіл опадів – на всій території країни можливе збільшення майже на 20% опадів у січні, березні та квітні та зменшення влітку, що на фоні підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни», – говорить Віра Балабух, зав. відділу синоптичної метеорології УНДГМ.

У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, що є одним з найважливіших секторів економіки України.

Запаси води для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок.

Лісові пожежі стануть частішими та більш спустошуючими (пожежа у Херсонській області влітку 2007; лісові пожежі в Росії влітку 2012 знищили близько 120 тис. га лісу).

Очікується, що сніжний покрив і довжина зим скоротяться, що вплине на зимовий туризм, особливо на гірськолижний.

Якби відмова від катання на лижах була єдиним наслідком зміни клімату, усе було б не так погано. Але економічні збитки від глобального потепління неухильно зростають. Відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП (Валовий Внутрішній Продукт) щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20% ВВП.

У той же час, звіт свідчить, що вартість зменшення викидів вуглекислого газу може становити всього лише близько 1 % світового ВВП. Інакше кажучи, прибуток від активних, своєчасних дій у цьому напрямку буде значно перевищувати збитки.

В той час як ми закликаємо до зменшення викидів шляхом переходу на відновлювані джерела енергії (вітрову, сонячну, геотермальну, біомасу і т.д), нам водночас потрібно адаптуватись до змін, що вже відбуваються. 
 
 
	© Popp & Hackner / WWF
© Popp & Hackner / WWF

Сім країн - одні Карпати

З 1971 року середньорічна температура в Карпатах підвищилась на 0,6⁰-1,65⁰С, залежно від висоти та розташування. Кількість опадів в Українських Карпатах збільшилась, а у Румунських - зменшилась. Зливи стали частішими, що підвищило ризик зсувів.
 
У наступні 20-30 років потепління продовжиться, літо стане сухішим, а зими вологішими. Для рослин це означатиме ранню весну та нестачу вологи влітку. За наявності достатньої кількості опадів, сільське господарство регіону може отримати невеликий приріст врожаю пшениці.

 
	© B. Loetsch
Дунай - найбільш інтернаціональна ріка Європи.
© B. Loetsch

Дельта Дунаю

Дельта Дунаю – унікальна мозаїчна система плавнів, островів та заплавних озер, де зустрічається більше 6,000 видів тварин та рослин. Здавалося б, невелика зміна температури повітря (1⁰-1,5⁰С до 2050 року) не матиме значних наслідків для екосистем дельти. Підвищення температури води вже змінює час нересту риб навесні, збільшує вірогідність заморів та цвітіння води влітку, але й створює більш сприятливі умови для зимівлі ссавців.

Рівень Чорного моря підвищиться, змушуючи прісноводні екосистеми переміщуватися вглиб дельти.

Наше завдання - надати можливість природі та місцевій громаді адаптуватись до змін.