WWF презентував глобальну стратегію зі збереження осетрових | WWF

WWF презентував глобальну стратегію зі збереження осетрових

Posted on 15 September 2017    
Всесвітній фонд природи WWF представив свою нову Глобальну стратегію із захисту осетрових, спрямовану на подолання загроз, що стоять перед найуразливішою групою риб у світі.
© Lubomir-Hlasek WWF
8-й Міжнародний осетровий симпозіум (ISS8) завершується сьогодні у Відні, на ньому Всесвітній фонд природи WWF представив свою нову Глобальну стратегію із захисту осетрових, спрямовану на подолання загроз, що стоять перед найуразливішою групою риб у світі.

“Осетрові плавали річками та морями ще 200 мільйонів тому, за часів динозаврів. Ці надзвичайні риби можуть невдовзі  зникнути з лиця землі, якщо ми не зупинимо нелегальний промисел і знищення місць їхнього існування. Стратегія WWF рамкова, але дозволяє чітко визначити пріоритети роботи WWF в Україні та у світі: відновлення оселищ й шляхів міграції, зменшення перелову і реінтродукція”, - зазначила координаторка проектів WWF в Україні Наталя Гозак.

Окрім того, в стратегії звертається увага на роль кожного у справі порятунку унікальних осетрових риб. Навіть просто купуючи аквакультурні ікру та м’ясо осетрових можна зберегти їх від винищення.

Віденський симпозіум об’єднав більше 300 науковців, природоохоронців та рибоводів з 30+ країн світу, які працюють над збереженням та розведенням осетрових риб. Подію організовано  Всесвітньою асоціацією зі збереження осетрових (WSCS). В ISS8 взяла участь команда WWF в Україні - координаторка проектів Наталія Гозак, експертка-іхтіологиня Інна Гоч та експерт-осетрознавець Одеського центру ПівденНІРО Сергій Бушуєв.

“Міжнародний осетровий симпозіум чітко показав, що для більшості країн світу, власне, надати виду Червонокнижного статусу не є кінцевою метою. Як правило, це старт тривалих програм моніторингу та реінтродукції, де залучені наукові, державні, громадські інституції. Лише перелік методів з оцінки стану популяції, які є у світі, але яких ще нема в Україні, вражає. Але ці методи дозволяють науковцям спостерігати навіть за кожним рухом плавця окремої особини”, - поділилася Інна Гоч.

“Технології й методи дослідження оселищ, моніторингу та відновлення популяцій розвиваються і стають доступнішими, - додав Сергій Бушуєв. - Наукова робота та робота із зариблення осетровими в Україні, на жаль, не користується цими можливостями. Враховуючи представлений міжнародний досвід, я бачу нагальну необхідність запровадити і планування, і систему оцінки ефективності програм збереження осетрів, та забезпечити належне фінансування для впровадження сучасних методів”.

Експерти WWF в Україні на симпозіумі відзначили доповіді колег про їхній досвід відновлення популяцій осетрових. “Вразила доповідь експертів TRAFFIC про нелегальне перевезення ікри і продукції осетрових у світі: Україна стабільно входить у трійку країн, звідки йде найбільший нелегальний потік ікри до країн ЄС! - відзначила Наталя Гозак. - Протягом 2010-2016 років найбільше (за вагою) кілограмів ікри до Європи завезли з України, Туреччини та Росії, до того ж основні країни походження - знову ж таки, Україна, Росія й Угорщина. Коли нелегальний реекспорт до Європи йде з України, то ікра, зазвичай, російського походження. Це кричуща ситуація, про яку ми говорили ще у 2014 році, але змін поки що не відбувається. Детальний звіт TRAFFIC невдовзі буде опубліковано, тож чекаємо з нетерпінням, щоб представити відповідним контролюючим органам”.
Всесвітній фонд природи WWF представив свою нову Глобальну стратегію із захисту осетрових, спрямовану на подолання загроз, що стоять перед найуразливішою групою риб у світі.
© Lubomir-Hlasek WWF Enlarge
У Міжнародному осетровому симпозіумі взяла участь команда WWF в Україні - координаторка проектів Наталія Гозак, експертка-іхтіологиня Інна Гоч та експерт-осетрознавець Одеського центру ПівденНІРО Сергій Бушуєв.
© WWF in Ukraine Enlarge