Уникнення покарання або мізерні штрафи. Як суди захищають осетрових України | WWF
Уникнення покарання або мізерні штрафи. Як суди захищають осетрових України

Posted on 16 May 2019

Єгор Гриник, WWF Україна, асистент проекту "Життя дунайським осетровим"
Вночі 8-го червня 2017 року прикордонники і правоохоронці Одещини затримують автомобіль “Мерседес Спрінтер” на виїзді з міста Вилкове. У ній виявляють  понад 2 тонни риби, переважно калкана і 130 кілограмів осетрових. Під час опитування водій не зміг пояснити місце та спосіб вилову риби, не надав потрібних документів - очевидно, що риба браконьєрського походження. Швидко стає відомим, що автомобіль належить риболовецькому ПМП «Корсар», а майже всі із 37 особин російського осетра, що були в автомобілі, помічені CWT-мітками. Саме так була помічена у 2014-2015 роках молодь російського осетра, випущена у Дунай в рамках програми відтворення осетрових за фінансування ЄС, тож схоже справа зачіпає не тільки українські інтереси. Кримінальне провадження зареєстровано у ЄДРДР (справа №502/966/17), попередня оцінка збитків - 2 млн. грн., і…чим же все закінчилось?  

В Україні з 2000 року вилов та продаж диких осетрових риб суворо заборонено, це види Червоної книги. Ми проаналізували як держава справляється зі збереженням цих реліктових риб.

Останніми роками в Україні з’явилося багато онлайн-інструментів, що значно спрощують життя громадян. Один з них - Єдиний державний реєстр судових рішень, в якому зібрані всі рішення всіх судів України. Реєстр судових рішень є зручним інструментом для пошуку відповіді на питання: яке покарання несуть винні у знищенні українських осетрових? Для дослідження ми використовували контекстний пошук за назвами чотирьох видів осетрових, які ще зустрічаються в Україні - білуги, севрюги, стерляді та осетра російського. За результатами пошуку виокремлювалися судові рішення, які стосувалися незаконних вилову, продажу чи транспортування осетрових протягом 2013-2018 років. І ось що з цього вийшло..
За останні шість років вдалося знайти 72 справи, які стосувалися осетрових. Найбільше їх було в 2013 році – 17.


Рис. 1. Кількість судових справ у розрізі років

Майже половина справ стосувалася добування чи продажу севрюги (Acipenser stellatus), 22% - стерляді (Acipenser ruthenus), 3% справ були пов’язані з білугою (Huso huso), окрім того зареєстровані поодинокі випадки добування різних видів осетрових (12%).

36% справ порушилось у Херсонській області і 32% у Миколаївській. Лише 17% справ було відкрито в Одеській. При цьому, майже половина судових проваджень стосувалася випадків, виявлених органами рибоохорони. Цікаво, що окремі справи також розпочиналися внаслідок роботи Державної прикордонної служби, яка виявляє випадки браконьєрства у прикордонній зоні України.

Які ж типи правопорушень чи злочинів фігурували у Реєстрі найчастіше? У 56% випадків - це факти незаконного вилову осетрових. Окрім того, 36% - незаконна торгівля осетровими, а решта – факти перевезення та придбання осетрових з порушенням закону (рис. 2).


Рис. 2. Кількість справ у розрізі типів порушень

Найцікавіше – це судові вироки чи рішення стосовно осетрових. За законом, якщо незаконний вилов осетрових доведено і суд призначив покарання у вигляді штрафу чи навіть обмеження волі, то необхідним є стягнення компенсації за нанесену шкоду у відповідності до постанови Кабміну. Розмір такої компенсації досить значний – від 48 000 до 110 000 гривень за одну особину залежно від її виду. Проте, в реальності ситуація трохи інша: за всі 6 років лише 17 із 39 справ (44%) закінчилися компенсацією збитків, загалом принісши до бюджету 1,1 млн. грн. Окрім того, сам штраф за незаконне добування осетрових лише зрідка перевищував 1700 грн (рис. 3).  


Рис. 3. Результати судових справ щодо незаконного вилову осетрових в 2013-18 роках

З-поміж 33 справ, які стосувалися незаконних торгівлі/придбання чи перевезення осетрових, у 18% порушникам вдавалося уникнути будь-якого покарання. Причиною тому було закінчення трьохмісячного терміну давності, а в одному випадку… накладання усного попередження. 82% - відбулися штрафом.

Всі справи щодо нелегальної торгівлі/придбання чи перевезення з 2015 обмежувалися штрафом у межах 510-1700 грн, що порівняно із вартістю осетрини на ринку (200-300 грн/кг) є справді символічним покаранням. Тож оскільки для таких правопорушень компенсація збитків не передбачена, а розмір штрафів мізерний - браконьєри самі використовують цю прогалину, заявляючи, що купили рибу на березі.

Це приводить нас до ряду  висновків:
  1. Існує нагальна потреба підвищення ефективності роботи органів, до повноважень яких входить розслідування порушень щодо осетрових. Саме на такий висновок нас наштовхує мізерна кількість справ за останні 6 років;
  2. Органи судової влади недооцінюють тяжкість порушень щодо осетрових. Найчастіше незаконний вилов осетрових кваліфікувався за статтями 85 та 90 КУпАП або ж за статтею 249 ККУ. Проте, навіть в цих випадках розмір штрафу часто сягав декількох сотень гривень, не досягаючи максимально можливих розмірів;
  3. Відповідальність за такі правопорушення, особливо за нелегальну торгівлю, потребує значного посилення, щоб бути дієвим інструментом попередження злочинів проти природи;
  4. Суттєві розміри компенсації за незаконне добування осетрових (до 110 тис. грн) стягуються менш ніж у половині випадків. Частою причиною тому є необхідність сплати органами виконавчої влади (рибоохорона, екологічна інспекція тощо) судового збору, який не передбачений обсягами фінансування цих органів.
То чим же закінчилася справа 2017-го року з вилківським “Мерседесом”, повним мічених осетрів? За даними ЄДРСР - Кілійський районний суд Одеської області ухвалив, що необхідно просто вилучити  незаконно добуту рибу з CWT-мітками. Підприємство, водій і навіть автомобіль - досі вільні.

Застереження

Ми не маємо відомостей щодо того, чи усі справи щодо осетрових занесено в Реєстр. Крім того, контекстний пошук не дозволяє бути певним, що усі справи стосовно осетрових були включені до даного дослідження, а приведені статистичні дані потребують доповнення, адже частина справ у Реєстрі не містила повних відомостей (про накладання штрафу чи стягнення компенсації). Також нам не відомо чи були сплачені відповідні суми штрафів та збитків у зв'язку з відсутністю інформації з боку Державної виконавчої служби.
 
Єгор Гриник, WWF Україна, асистент проекту "Життя дунайським осетровим"
© WWF Ukraine
Один з осетрових
© WWF Ukraine