Як генетичний аналіз може допомогти в охороні ведмедів в Україні | WWF
Як генетичний аналіз може допомогти в охороні ведмедів в Україні

Posted on 16 May 2019

Богдан Вихор, WWF Україна, координатор проектів “Життя великим хижакам Європи” та “Співжиття заради збереження”
Що об’єднує пір’я, роги, шерсть, екскременти та кістки? Всі вони містять в собі біологічний матеріал, який при правильному розшифруванні науковцями, зокрема при генетичному аналізі, може надати цінну інформацію про певний вид. Генетичний аналіз дає надзвичайно точні результати, і що більше зразків біологічного матеріалу для аналізу зібрано - то краще. Тоді, можна зрозуміти ситуацію із станом популяції в цілому: наскільки вона генетично здорова, і чи не загрожує їй вимирання або спадкові хвороби та, навіть, визначити приблизну її чисельність. А якщо збирати і аналізувати генетичний матеріал впродовж кількох років, можна зрозуміти, куди вона “рухається” і як розвивається.

Генетичний аналіз в першу чергу потрібно проводити для видів, які є рідкісними або під загрозою зникнення. В Україні, це в першу чергу актуально для великих хижаків - ведмедя чи рисі. Стратегічна “Програма збереження ведмедя бурого в Україні”, затверджена Мінприроди, такі дослідження передбачає, однак вони ще не були проведені. Та й взагалі, масштабний генетичний аналіз для видів хижаків ймовірно жодного разу не проводився в Україні. Скоріш за все, це пов’язано з тим, що генетичний аналіз складна і тривала процедура. Та й знайти біологічний матеріал, зокрема ведмедя чи рисі зовсім не просто.

Ведмедів в Україні дуже мало - за даними Червоної книги (2009) їхня чисельність не перевищує 300 особин і живуть вони по всій території Українських Карпат, а це понад 20 тис. км2. Щоб знайти один зразок біологічного матеріалу ведмедя, екскременти  чи шерсть, часом потрібно кілька тижнів. З риссю ситуація ще складніше - вона живе у найвіддаленіших місцях та веде потаємний спосіб життя, свій послід вона закопує, і на відміну від ведмедя, не треться об дерева, а тому не залишає шерсті.

Складність полягає і в тому, що приблизно 25% зібраних зразків біологічного матеріалу - браковані. Вони не містить достатньої кількості ДНК для аналізу або є непридатним для використання через неправильний збір або виявляються зразками інших видів. Щоб скласти повну картину стану популяції ведмедів в Україні потрібно щонайменше 100 якісних зразків біологічного матеріалу ведмедя.

Що стосується безпосередньо генетичного аналізу біологічного матеріалу тварин, то це дорога процедура і поки нам не відомо жодної лабораторії, як б його проводила на регулярній основі в Україні. Попри складність генетичного аналізу, його проведення критично важливе, якщо ми хочемо бути певні, що бурі ведмеді і далі існуватимуть в Україні. WWF Україна при підтримці WWF Польща готовий провести повномасштабний дослідження, а його результатами поділитися з усіма, хто працює над збереженням бурого ведмедя в Україні - Мінекології, науковцями, природоохоронцями та іншими зацікавленим сторонами. Щоб розпочати цей процес потрібна лише підтримка і дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на збір біологічного матеріалу ведмедя бурого, на який ми вже подали запит.  
Богдан Вихор, WWF Україна, координатор проектів “Життя великим хижакам Європи” та “Співжиття заради збереження”
© WWF Ukraine