Маємо 10 років для змін. Глобальна оцінка стану природи | WWF
Маємо 10 років для змін. Глобальна оцінка стану природи

Posted on 14 May 2019

Нещодавно Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES), що заснована під егідою ООН, оприлюднила дослідження Глобальної оцінки стану природи. У ньому розглядається стан природи, її екосистем та значення для життя людей.

Головна мета глобальної оцінки стану природи – надати політичним діячам усі необхідні знання та докази для того, щоб приймати більш зважені рішення при розробці політичних стратегій та прийнятті рішень з урахуванням як людських потреб, так і потреб природи.

В оцінці IPBES, що спирається на 125 тисяч посилань та думку 150 експертів у галузі природничих та соціальних наук з 50 країн, досліджується, наскільки далеко просунувся світ – і скільки ще залишилося – у досягненні ключових міжнародних цілей – починаючи з Цілей сталого розвитку та Цілей Айті Конвенції про біорізноманіття і закінчуючи Паризькою кліматичною угодою.

У Глобальній оцінці також виділені фактори,  які впливають на біорізноманіття та екосистеми, прогнози на майбутнє у разі продовження чи зміни тенденцій, та пояснюється – що все це означатиме для людей і світової політики впродовж наступних 30 років.

Чому це важливо?

Природа і та користь, яку вона приносить людям безпосередньо та нашому суспільству загалом, мають фундаментальне значення для існування усього людства на Землі. Оскільки сьогодні їжі, енергії та матеріалів людина споживає більше, ніж коли-небудь раніше, тепер все залежить від того, чи матиме природа можливість надавати відповідні послуги людству у майбутньому.

Важливі факти з Глобальної оцінки

Три чверті суші і 66% морів та океанів зазнали значних змін через людську діяльність. Ці зміни були менш серйозними у тих районах, які перебувають під управлінням корінних народів та місцевих спільнот.

Більше третини земної поверхні і майже 75% ресурсів прісної води зараз використовуються для  вирощування сільськогосподарських культур або тваринництва.

Мінімум на 20% з 1900 року скоротилася чисельність аборигенних видів, переважно, в наземних оселищах.

Більше 40% амфібій, майже 33% рифоутворюючих коралів і більше третини усіх морських ссавців перебувають під загрозою зникнення. Про комах судити складніше, однак, наявні дані підтверджують загрозу для 10% з них.

Щонайменше 680 видів хребетних було винищено починаючи з 16 століття.

Більше 9% порід ссавців, що були одомашнені і використовувалися в якості їжі та для ведення сільського господарства, зникли. Мінімум 1000 порід перебуває під загрозою зникнення.

Основні чинники шкідливих змін в екосистемах (у порядку зменшення впливу):

  • Зміна у використанні суші та морів
  • Пряма експлуатація організмів
  • Зміна клімату
  • Забруднення навколишнього середовища
  • Інвазивні чужорідні види
Негативні тенденції у природі зберігатимуться до 2050 за всіма політичними сценаріями, які були розглянуті у Глобальній оцінці.

Якщо ми прагнемо припинити втрату біорізноманіття, уповільнити деградацію природи та до 2030 року досягти цілей у сфері біорізноманіття, клімату та сталого розвитку, звичний підхід до бізнесу не працюватиме. Навпаки, це призведе до того, що суспільства і економіки піддаватимуться ще більшому ризику.

Винятком стануть лише ті сценарії, які включають трансформаційні зміни – швидке та покращене впровадження сміливих політичних інструментів, сталого постачання товарів, та інституційних інновацій.

У своєму звіті IPBES пропонує 5 наступних ключових політичних дій, які можуть викликати позитивні трансформації, шляхом вирішення основних непрямих причин погіршення стану природи:
  1. Розвиток позитивних і усунення негативних стимулів впливу
  2. Реформування галузевого та сегментованого прийняття рішень для сприяння інтеграції між секторами та юрисдикціями
  3. Використання превентивних та запобіжних заходів у регуляторних та управлінських інституціях та на підприємствах
  4. Управління сталими соціальними та екологічними системами в умовах невизначеності та складності
  5. Посилення екологічного законодавства та політики, їх реалізації, а також верховенства права в цілому
Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES) – це незалежний міжурядовий орган, який було створено 2012 року і до складу якого входять 130 країн-членів з усього світу.
Щонайменше 680 видів хребетних було винищено починаючи з 16 століття
© Lindsay Balsamo

Посилання за темою

Представлення звіту Міжурядової науково-політичної платформи з питань біорізноманіття та екосистем
© WWF-Germany
Більше 40% амфібій перебувають під загрозою зникнення
© Zig Koch / WWF