Корупція і природоохорона:подолати неможливо чекати | WWF
Корупція і природоохорона:
подолати неможливо чекати

Posted on 03 May 2019

Блог Наталії Гозак, координаторки напрямку з охорони рідкісних видів WWF Україна
Корупція — проблема для України

Війна, зубожіння і корупція — такі три головні проблеми на порядку денному України, згідно соціологічних досліджень 2018 року (спільне дослідження КМІС, СОЦИС та Центру Разумкова (1) та МРІ (2)). 2 з 5 українців визнають корупцію у державних органах головною проблемою країни.

Корупція — проблема для природи

Водночас корупція — це явище системне й торкається всіх сфер життя, зокрема і охорони природи. За останні майже 50 років чисельність хребетних тварин на планеті вже зменшилася на 60% (звіт WWF “Жива планета”, 2018 (3)). Чи залишиться щось через наступні 50 років? Це залежить від того, чи зможемо ми зберегти для тварин місця їхнього проживання (ліси, ріки, океани) і зменшити рівень браконьєрства та полювання до сталого рівня. Коли ми у WWF при розробці своїх природоохоронних стратегій аналізуємо загрози для видів чи екосистем в Україні, у 99% випадках приходимо до того, що за багатьма такими явищами стоїть корупція. Хабарі за можливість нелегального полювання й рибалки, за уникнення покарань, за надання легальності нелегально добутим товарам, за їх контрабанду і перевезення, за можливість продажу і т.д., і т.п. (TRAFFIC, 2019 (4)). Це далеко не повний список.

Правопорушення проти природи необхідно викривати, карати й, головне, попереджувати.

Рішення — це не лише зміна кадрів...

Я цілком підтримую нещодавно проголошений громадськістю Антикорупційний порядок денний, що наголошує на необхідності:
  • зміни керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • зміни керівництва Національної агенції з питань запобігання корупції;
  • ліквідації головного управління СБУ по боротьбі з корупцією;
  • посилення Національного антикорупційного Бюро.
Крім того, список можна розширити і на профільні природоохоронні відомства. Але чи є кадрові зміни гарантією того, що існуючий порядок не змінить нові кадри під себе?   

...а й зміна системи

Тож зміна кадрів — це важливий, але не єдиний рецепт боротьби.
  • “На жаль, навіть якби покарання чиновників усіх рівнів поклало край отриманню ними неправомірної вигоди, немає жодної гарантії, що завдяки таким крокам покращиться робота самих держустанов.” (Дубровський Ю., Лаф Дж., 2019 (5))  

Що ж потрібно робити?

Згадані експерти наводять формулу:
Корупція = Монополія + Узаконене свавілля чиновників - Підзвітність


Отже, на часі:

  • ліквідація монополій (прикладом якої є загальна децентралізація і розділення функцій державних органів);
  • звуження кола можливостей державних службовців (як перехід на електронне врядування);
  • зростання рівня прозорості (як система ProZorro, електронне декларування доходів, тощо).

Як це стосується природоохорони?

80% населення України переконані, що основною причиною корупції є відсутність адекватного покарання за неї (опитування КМІС, 2018 (6)). Крім того, посилення покарання робить корупційні дії більш ризикованими, отже — дорожчими і часто економічно невигідними.

Тому важливо:
 
  • Забезпечити розділення функцій й ліквідувати монополію державних структур:
Що необхідно змінити (рекомендації WWF) Згідно чинного законодавства
Відокремити законодавчі, регулюючі та господарчі функції єдиного профільного державного органу у галузі мисливського господарства між різними структурами (законодавчі пропозиції FLEG, 2016)

Те саме — щодо лісового господарства (законодавчі пропозиції Лісова варта, 2018)
Всі функції здійснюються профільним державним органом виконавчої влади — Державним агентством лісового та мисливського господарства
 
  • Прийняти зміни до законодавства, що посилюють відповідальність за правопорушення:
Що необхідно змінити (рекомендації WWF) Згідно чинного законодавства Де необхідно змінити
Штраф за порушення правил полювання підняти до 25-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ), а повторне порушення — до 100-200 НМДГ (законодавчі пропозиції FLEG, 2016)

Штраф за грубе порушення правил рибальства підняти до 200-500 НМДГ (Аналіз держуправління п.6.1, 2018)
6-60 НМДГ
60-120 НМДГ



20-40 НМДГ
 
Адміністративний кодекс України, стаття 85
Штраф за незаконне перевезення тварин і рослин через кордон збільшити до 100-150 НМДГ, а охоронюваних видів — до 2000-3000 НМДГ 30-50 НМДГ
50-100 НМДГ
Адміністративний кодекс України, стаття 87
Штраф за незаконну торгівлю видами чи незаконне утримання в неволі збільшити до 500-1000 НМДГ та зробити конфіскацію обов’язковою (Аналіз держуправління п.6.1, 2018) 3-50 НМБГ

Конфіскація можлива
Адміністративний кодекс України, стаття 88
Контрабанду тварин і рослин у особливо великих розмірах розглядати як кримінальне правопорушення (Аналіз держуправління п.6.1, 2018) Адміністративне правопорушення Кримінальний кодекс України, стаття 201
Штраф за порушення правил полювання з істотною шкодою підняти до 300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ)

Визначити істотну шкоду як шкоду, що перевищує  5 НМДГ (законодавчі пропозиції FLEG, 2016)
100-200 НМДГ



250 НМДГ
 
Кримінальний кодекс України, стаття 248
 
  • Забезпечити прозорість прийняття рішень:
Що необхідно змінити (рекомендації WWF) Згідно чинного законодавства
Створити єдиний державний реєстр даних з користування мисливськими угіддями, як частину кадастру тваринного світу. Для цього внести зміни до Закону України “Про мисливське господарство та полювання” (законодавчі пропозиції FLEG, 2016) Відсутній
Запровадити єдину електронну систему простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них (проект закону на опрацюванні Мінаргопопітики) Відсутня

Наразі, на розгляді Верховної Ради є кілька різних законопроектів, що передбачають підвищення відповідальності за правопорушення проти природи:
  • проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування” (реєстр. № 9125 від 24.09.2018 р.);
  • проект Закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю)” (реєстр. № 8026 від 09.02.2018).
Проте жоден з них досі не було розглянуто. Маємо надію, що не дивлячись на нові політичні реалії депутати, для яких важливі не тільки природоохоронні аспекти, але і антикорупційна діяльність, — звернуть увагу на потребу змін.


Джерела:
  1. Згідно спільного дослідження трьох дослідницьких центрів - КМІС, СОЦИС та Центру Разумкова. Опитування проводилось у період з 30 серпня-9 вересня 2018 року та включало 10 005 респондентів.
  2. Дослідження Міжнародного республіканського інституту у період 15-31 березня 2018 року та включало 2400 респондентів.
  3. Living Planet Report - 2018: Aiming Higher. Grooten, M. and Almond, R.E.A.(Eds). WWF, Gland, Switzerland
  4. Musing, L., Harris, L., Williams, A., ParryJones, R., van Uhm, D., Wyatt, T. (2019). Corruption and wildlife crime: A focus on caviar trade. A TRAFFIC, WWF, U4 ACRC, Utrecht University, and Northumbria University report, 2019.
  5. “Україна має зосередитися на запобіганні корупції, а не покаранні. Великий антикорупційний аналіз”, Дубровськай Ю., Лаф Дж., VoxUkraine, 5 березня 2019
  6. Згідно з Національним антикорупційним опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології з липня по серпень 2018 року. Вибірка складає 10 169 респондентів.
Наталя Гозак, координаторка напрямку з охорони рідкісних видів WWF Україна
© WWF Ukraine