PandaSat: яким буде перший космічний супутник від WWF? | WWF
PandaSat: яким буде перший космічний супутник від WWF?

Posted on 31 January 2019

Міла Арсенюк, менеджерка з маркетингу та комунікацій WWF в Україні

Технології та інновації допомагають природоохороні. Нещодавно WWF-Австралія анонсував нову розробку OpenSC, що використовує блокчейн-технологію, щоб допомогти людям і бізнесу уникати незаконних, небезпечних для довкілля або неетичних товарів (про це читайте у блозі нашої Інни Гоч).

 

Колеги з WWF-Німеччина пішли ще далі. Вони у партнерстві зі Стенфордським університетом та Університетом Колорадо в Боулдері розпочали амбітну ініціативу щодо створення та запуску флотилії навколоземних супутників для боротьби з незаконною торгівлею дикою природою та заповнення важливих прогалин у знаннях у міграційних шляхах диких тварин.

 

Розробка отримала назву PandaSat й у планах її запуск на низькоземну орбіту. Треба сказати, що у разі успіху WWF з партнерами стане першою природоохоронною (і не тільки) організацією, що проектує, розробляє, запускає та керує власною супутниковою системою та мережею мікроміток, що застосовуються для захисту дикої природи.

 

К = крихітний

 

Нано-супутник PandaSat невеликого розміру, але оснащений гіроскопом, магнітометром, мікроконтролером, радіо та антенами і, звісно, сонячною батареєю, щоб себе ж живити. А мікромітки для відслідковування шляхів міграції тварин не займуть і чверті розміру грецького горіха (чи навіть менше?!).

 

Розробники кажуть, що у “серці” системи PandaSat USA-критерії, де U Useable тобто корисний для використання, S Scalable масштабований, A Affordable доступний. Нині існуючі системи супутникового спостереження та зв'язку є дуже дорогими та громіздкими. До того ж, часто створення відбувається так довго,що за цей час технології встигають змінитися, але новіші розробки не потрапляють до проекту. На противагу PandaSat має стати недорогою альтернативою. А крім того, він здатен з плином часу поступово адаптуватися до правил “нового світу”. Тож з появою нових технологій або виникнення нових завдань PandaSat може відповідати потребам природоохорони, відкриваючи шлях до абсолютно нового підходу до відстеження та моніторингу місцеположення.

 

Види для моніторингу

 

Орелі Шапіро з WWF-Німеччина презентувала розробку на Ф-Week наприкінці 2018 року. Цей захід у центрі спостереження Землі ESA у Фраскаті, Італія, об'єднує нових космічних інвесторів, технологічних лідерів, стартапи і підприємців з космічними вченими та дослідниками планети, які розробляють потенційні космічні бізнес-ідеї майбутнього. До речі, записи виступів можна переглянути за посиланням.

 

Орелі навела приклади трьох видів, яким би вже сьогодні міг допомогти PandaSat. Мова про африканського сірого папугу Psittacus erithacus, який знаходиться під загрозою зникнення через нещадну експлуатацію як домашньої тварини. До того ж, науковцям мало відомо про їх оселища, денні та сезонні міграції. PandaSat міг би допомогти ідентифікувати та захистити зокрема місця гніздування цих птахів.

 

Ще гірша ситуація з велетенським панголіном Smutsia gigantea. 1 мільйон панголінів було виловлено за останні 10 років. Сьогодні цю тварину можна назвати чи не найбільшою жертвою торгівлі дикою природою. Природоохоронний статус виду близький до загрозливого, але науковцям і досі мало відомо про їх оселища та шляхи міграції.

 

Лісові слони Loxodonta cyclotis відрізняються від слонів савани. Уразливий вид, що страждає через браконьєрство та невміння/небажання вирішувати конфлікт людина-природа потребує додаткового дослідження чисельності та шляхів міграції.

 

На думку координаторки напряму “Рідкісні види” WWF в Україні Наталії Гозак, така система при запускові могла б допомогти моніторити й інші українські види. “Великі хижаки в Україні також потерпають в першу чергу від браконьєрства, потребуючи особливого захисту ключових оселищ. Система супутникового моніторингу дозволила б визначити такі місця і зменшити вплив людського фактору на дослідження,” зазначає Наталія.

 

Що далі?

 

PandaSat це сміливий проект, який ще потребує втілення і дофінансування. Розробники говорять про наступні кроки, зокрема, власне, пошук цього дофінансування, далі фізичне створення мікроміток та нано-супутників, налаштування платформи з аналізу data, доопрацювання всіх супутніх систем та (нарешті!) запуск у небо флотилії-сузір’я PandaSat.


Розробники також відкриті до свіжих думок та зворотного зв’язку. Тож якщо бажаєте допомогти, сторінка проекту — за посиланням.
Орелі Шапіро з WWF-Німеччина презентувала розробку на Ф-Week наприкінці 2018 року.
© ESA
Нано-супутник PandaSat — невеликого розміру, але оснащений гіроскопом, магнітометром, мікроконтролером, радіо та антенами і сонячною батареєю.
© WWF-Germany
Науковцям мало відомо про оселища, денні та сезонні міграції африканського сірого папуги.
© David Rouge
Лісові слони Loxodonta cyclotis відрізняються від слонів савани.
© Martin Harvey