День водно-болотних угідь: як зміни річки впливають на життя осетрових риб | WWF

День водно-болотних угідь: як зміни річки впливають на життя осетрових риб

Posted on 02 February 2018    
Зменшення площі заплави Дунаю негативно впливає на його флагманські види, зокрема осетрових риб.
© naturepl.com / Frei / ARCO / WWF
Щорічно 2 лютого ми відзначаємо Всесвітній день водно-болотних угідь, щоб вкотре усвідомити важливу роль болот і заплав для людей та планети. У цьогорічній темі події "Водно-болотні угіддя для сталого міського майбутнього"  підкреслюється їхнє значення для сталої урбанізації. Водно-болотні угіддя суттєво сприяють якісному росту рівня нашого життя та, навіть, виживанню. Вони працюють як досить ефективна система очистки стічних вод, поглинання хімікатів, фільтрації забруднюючих речовин і відкладень, розщеплення твердих речовин та нейтралізації шкідливих бактерій. Вони також є дуже біорізноманітними екосистемами.

Знищення водно-болотних угідь можна віднести до найбільших загроз нашим рікам та водоймам, адже вони є унікальними і надзвичайно корисними для людини природними системами з дуже багатим рослинним і тваринним світом. Наприклад, у Європі понад 81 мільйон людей називають басейн Дунаю своєю домівкою. Люди отримують цінні послуги від річок та водно-болотних угідь - питну воду, захист від повеней, вони є джерелом ресурсів для прибутку та місцем відпочинку. Протягом останнього століття заплавні ділянки Дунаю зменшилися на 80%, а площа затоплення дельти річки, за найоптимістичнішими оцінками, - зменшилася на 35%. Це значно підвищує ризик затоплення прибережних міст та територій, призводить до зменшення біорізноманіття, скорочення місць нагулу риби (а отже і уловів рибалок) та до інших проблем.

У Всесвітній день водно-болотних угідь так само варто звернути увагу на те, що зменшення площі заплави Дунаю впливає на його найбільш значущі види, зокрема осетрових риб. Зміна середовища їхнього існування, насамперед, через будівництво гребль, а також забруднення води, випрямлення русла річки, скорочення площі мілководь суттєво вплинули на нерест та раціон осетрових риб. Осетри є цінним індикатором здоров'я річок. До того ж, через свій тривалий життєвий цикл, досить пізню статеву зрілість та тривалі інтервали між нерестами, ці риби доволі довго відновлюються під завданих ударів, спричинених погіршенням екологічних умов та людською діяльністю. “Збереження осетрових  важливе не тільки в рамках загальної охорони і збереження біорізноманіття Дунаю та Чорного моря, а й в зв'язку з тим, що ці види належать до так званих "парасолькових" видів, з життєвим циклом яких пов'язані багато інших живих істот цієї  прекрасної та могутньої річки, - говорить іхтіологиня та фахівчиня Всесвітнього фонду природи WWF в Україні Інна Гоч. - Зникає парасольковий вид - зникають види, що з ним так чи інакше пов'язані. Отже, охороняючи осетрових, ми охороняємо  унікальні угрупування живих істот дельти Дунаю та Чорного моря”.

Існують програми щодо відновлення та збереження водно-болотних угідь та із захисту популяцій осетрових риб. "ЖИТТЯ дунайським осетровим" є частиною стратегічних зусиль WWF та Європейського Союзу щодо захисту та відновлення осетрів та середовища їхнього існування. Наші колеги також працюють, щоб відновити деякі ключові водно-болотні угіддя в Угорщині, Хорватії, Сербії, Румунії, Болгарії та Австрії. Ця робота має на меті у тому числі відновити водно-болотні угіддя загальною площею більше 53 км² до 2020 року.

Долучайтеся до нас! З Всесвітнім днем водно-болотних угідь!
 
Зменшення площі заплави Дунаю негативно впливає на його флагманські види, зокрема осетрових риб.
© naturepl.com / Frei / ARCO / WWF Enlarge