Як на Одещині ялинки продавали | WWF

Як на Одещині ялинки продавали

Posted on 12 January 2018    
Ялинки на продаж в Одесі напередодні Нового року.
© Богдан Кученко
Еколог і волонтер Всесвітнього фонду природи Богдан Кученко напередодні Нового року пройшовся вулицями Одеси і проаналізував, наскільки ялинки, що продавалися до свят, можна вважати легальними. 
 
Напередодні новорічно-різдвяних свят вулиці Одеси, як й інших українських міст, традиційно наповнились десятками тисяч новорічних ялин, сосен та ялиць. І, як завжди, настала «гаряча пора» для всіх нечесних на руку лісників та продавців: більшість із дерев, що продаються перед святами, мають сумнівне або взагалі браконьєрське походження. На перший погляд система обов’язкового маркування всіх зрубаних дерев бирками зі штрих-кодами мала б виправити цю ситуацію і покласти край торгівлі нелегальними новорічними деревами. Та, на жаль, така торгівля процвітає, і перспектив її припинення поки що не видно. 

Відрізнити законно зрубану ялинку від нелегальної фактично неможливо, так само як і знайти пункти продажу, про які зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що там продають легально зрубані ялинки. 

Загалом  було обстежено чотири відокремлені точки продажу ялин (1 – на Канатній вулиці та 3 – на Маршала Говорова), а також значну частину «ринку ялинок» на Кінній вулиці, де на 300 метрів на обох тротуарах розкинулись суцільні «зарості» зі зрубаних ялин. ​І де одна точка продажу плавно переходила в іншу.


Мої спостереження та підрахунки стосуються окремих опитаних продавців, більшість з яких були знайомі одне з одним і переходили з однієї точки продажу до іншої (тобто чітко визначити, де чий товар, було неможливо). Всього було опитано 17 продавців дерев, із яких лише троє мали необхідні для продажу документи (в одного, щоправда, не було ліцензії на торгівлю від Одеської ОДА, але це вже радше економічне питання, ніж природоохоронне), і лише деякі дерева (10-20 %) в них були без бирок. Чи то через те, що паперові смужки розірвались при транспортуванні, чи то через несерйозне ставлення лісників та продавців до маркування. Бо перші чіпляють смужки зі штрих-кодами на найнижчі гілки дерева, а останні обрубують їх, коли надають дереву «товарного вигляду». Отже, перші проблеми виникають вже на етапі «маркування» законно зрубаних дерев, що створює певне поле для зловживань. 

Однак, це ще «квіточки» в порівнянні із тим, що більшість із опитаних продавців отримали аркуші із наклейками, щоб самостійно їх чіпляти на дерева разом із самими ялинками від працівників лісгоспів. Принаймні, це якщо вірити словам опитаних торговців. Отут вже і починаються серйозні  махінації. Адже, отриману бирку продавець може вчепити як на метрову ялину чи сосну, офіційно зрубану в лісгоспі, так і на 5-метрове дерево, добуте в природоохоронному об’єкті. Під час перевірки походження дерев за штрих-кодами на сайті Державної агенції лісових ресурсів України (далі – Держлісагенство) у жодному випадку не було вказано інформації про розмір та вік дерева, а лише вид дерева та назву лісгоспу, що заготовив його. Тому довести факт, що продавці самовільно наклеюють бирки на дерева практично неможливо, так само як те, що штрих-код на дерево дійсно наклеїв працівник лісгоспу при вирубці. Більше того, на багатьох  перевірених штрих-кодах не вказувався навіть вид дерева, що дає ще більше можливостей для махінацій під час продажу. Як би не хотілося, напрошується висновок про масштабну змову лісників із продавцями ялинок щодо нелегальної їх поставки упереміж із легальною, а також продажу за псевдозаконною, тобто, напівлегальною схемою.



Під час дослідження, перш за все, проводився приблизний облік кількості дерев та їх видовий склад. Потім з’ясовувались ціни дерев та наявність чіпу зі штрих-кодом, перевірялись документи, якщо не було значної кількості дерев без бирок та продавці погоджувались їх надати. Таких продавців було лише троє. Майже всі продавці на запитання «Чи можна взяти дерево із биркою?» відповідали, що можуть почепити її, якщо потрібно. Один навіть без сумнівів відірвав  папірець від одного дерева, щоб «приліпити» (по-іншому і не скажеш, адже бирки одноразові) його до іншого, за яке його запитали. Свої дій він аргументував тим, що «бирки все-рівно однакові». До речі, подібні слова казали майже всі продавці, які мали паперові смужки зі штрих-кодами та самостійно наклеювали їх на дерева. Бирки дійсно однакові на вигляд, але ж штрих-код на кожній із них унікальний. Хитрощі та відмовки у кожного продавця були свої, але практично усі продавці самовільно наклеювали чипи (бирки) на дерева, якщо покупець цього вимагав. Щоправда, сильно виділилась одна продавчиня, чиї дерева немали наліпок на жодній із щонайменше 80-ти ялин, а на запитання «У вас є ялинки із бирками?» вона  порадила звернутись за ними у лісгосп, бо «там  видають такі дерева».

На Кінній вулиці декілька продавців на прохання показати документи радили звернутись до власника, який знаходиться трохи далі на тій самій вулиці. А один із них між іншим сказав, що більшість дерев там належать одному власникові, що цілком можливо, з огляду на активну комунікацію між «сусідами по торгівлі». Серед всього побаченого під час дослідження варто також відзначити, що на одній із точок продавалась верхівка ялиці висотою близько 5-ти метрів (теж без штрих-коду).  

Щоб мінімізувати частку неліцензованих ялинок і сосен перед різдвяними святами, варто ввести більш жорсткі правила  встановлення штрих-кодів та обов’язкове внесення працівниками лісгоспів до бази даних на сайті Держлісагенства інформацію про вік та розміри кожного зрубаного дерева. Суворіші покарання для лісників і продавців, що займаються незаконними поставками і продажем новорічних дерев цьому б допомогли. Також доречно було б розширити повноваження поліцейських та екоінспекторів у випадку виявлення торгівлі незаконно зрубаними деревами та дозволити їм вилучати предмети незаконної торгівлі. А для маркування варто використовувати виключно пластикові бирки, які дорожчі, але міцніші та надійніші за паперові аналоги. В такому випадку ймовірність, що бирка загубилась при транспортування, а не було спеціально знята із метою подальших махінацій, буде меншою. 

Враховуючи побачене та поради досвідчених фахівців, найбільш певним та ефективним способом вберегтись від спонсорування незаконних постачальників новорічних дерев є відмова від купівлі зрізаних дерев взагалі, варто використати більш дружню до природи альтернативу - традиційні для нашого народу дідух чи різдвяну зірку.    

---​ 
Богдан нарахував 1000-1200 дерев на нелегальних точках, та 150-170 – на легальних, а також 150 не визначено (60-70 % дерев мають бирки, але розмови із продавцями не було).    
Ялинки на продаж в Одесі напередодні Нового року.
© Богдан Кученко Enlarge