Як зберегти ранньоквітучі рослини | WWF

Як зберегти ранньоквітучі рослини

Posted on 02 March 2017    
snowdrop in Ukrainian wood
Через браконьєрів, квіти щезають назавжди
© Andrii Plyha

Щовесни кожний природозахисник, екоактивіст чи просто свідома людина готується до проблеми незаконного збирання та торгівлі ранньоквітучими видами, занесеними до Червоної книги. Кожного року у лютому-березні навіть стартує показова загальнодержавна операція «Первоцвіт». Здається, тільки лінивий не писав про проблему знищення перших весняних квітів, але вона до цих пір залишається актуальною. Можна сказати, що це певний індикатор екологічної освіти громадян. Навряд, таку ж ситуацію можна спостерігати в одній із розвинутих держав, де екологічна освіта є частиною базової шкільної освіти.


Для початку, хотілось би уточнити, що таке «першоцвіти» або «первоцвіти». Згідно тлумачного словника поняття «Первоцвіт» або «Першоцвіт» має кілька значень: 1) Перша весняна квітка; 2) бот. назва багаторічних трав'янистих рослин родини первоцвітних (Primulaceae), які починають квітнути рано навесні. Отже, коли мова йде про «захист первоцвітів», то бажано уточнювати, що мається на увазі саме перший варіант. Але більшість природозахисників використовують термін «ранньоквітучі рослини», щоб не викликати плутаницю.

Треба зазначити, що до ранньоквітучих рослин можна віднести близько 500 видів рослин, проте лише частина з них включена до останнього видання Червоної книги України (2009). Серед них, жертвами браконьєрів найчастіше стають підсніжники, крокуси, сон-трава, білоцвіт, цикламен тощо. Більшість цих рослин є цибулинними, можуть розмножуватись, як вегетативно, так і насінням, але при не правильному збиранні не поновлюються, внаслідок чого втрачаються цілі популяції! Тому, коли продавці починають пояснювати, що «зривання рослини без коріння їй не шкодить», це не правда.

Детальніше хочеться зупинитись на підсніжниках, бо саме їх найчастіше можна побачити у продажу перед святами, наприклад, 8 березня.

До Червоної книги України занесено три види підсніжника: підсніжник ельвеза (Galanthus elwesii), підсніжник складчастий (Galanthus plicatus) та підсніжник білосніжний або звичайний (Galanthus nivalis). Перший поширений лише в Одеській та Миколаївській областях. Другий вид характерний для гірського Криму. Єдина популяція підсніжника складчастого на рівнинній Україні знаходить на території Холодного Яру. До речі, природоохоронці вже готуються до боротьби з браконьєрами та закликають небайдужих людей допомогти їм.

Найпоширенішим в Україні є третій вид – підсніжник звичайний. В деяких регіонах України, зокрема Карпатах, ця рослинна трапляється повсемісно. Але, враховуючи загрозу знищення та динаміку популяцій, вид включено до Червоної книги, і як бачимо, не дарма. Бо знайомий з дитинства культ подарунку підсніжників і традиційне зображення їх на листівках ніяк не можуть подолати в нашому суспільстві звичку купувати навесні маленькі білі букетики. Звичайно, останнім часом об'єми продажу зменшились, проте не завжди це пов'язано зі зменшенням попиту. Наприклад, раніше першими на ринках Києва, іноді вже в січні, з'являлися підсніжники з Криму. Не зручне транспортне сполучення з півостровом ускладнило доставку квітів, проте навряд змінились масштаби збору.

Не дивлячись на те, що торгівля червонокнижними видами карається кількома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, люди не припиняють їх збирати, продавати та купувати. Хоча, штрафи доволі високі, наприклад, стаття 88-1 (Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу) передбачає накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 90 (Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України), а також стаття 159 і 160 (порушення правил торгівлі на ринках і торгівля з рук у невстановлених місцях) теж передбачають штрафи. Крім того, згідно Постанови Кабінету міністрів України від 7 листопада 2012 року №1030 за кожну зірвану рослину з Червоної книги має нараховуватися штраф Так, для підсніжника звичайного, білоцвіту весняного, шафрану Гейфеліва штраф становить 62 грн за одну рослину! Проте всі ці закони діють в основному на папері, навіть якщо екоінспекція разом з поліцією склали протокол про адміністративне порушення, то суди майже завжди приймають рішення не на користь природи. Про що свідчать дослідження проведені минулого року Всесвітнім Фондом природи/

Останнім часом багато-хто почав вирощувати ранньоквітучі рослини на своїх присадибних ділянках. І не лише традиційні види, а і нові сорти, що часто є набагато декоративнішими за природні аналоги. Проте тут знову виникають проблеми із законодавчою базою, так як для вирощування рослин, занесених до Червоної книги України потрібна відповідна ліцензія. Вона переважно надається ботанічним садам. Місцевому населенню набагато простіше піти в ліс і назбирати квіток, ніж витрачати час та кошти на їх масове вирощування для продажу. Хоча, продавці часто запевняють, що дані квіти з їх присадибної ділянки, при цьому всі їх папірці та довідки насправді є не дійсними.

Що ж робити, щоб змінити ситуацію з незаконним продажем рідкісних видів? По-перше, бути активними, бо закон повністю на вашій стороні. Не бійтесь звертатися до поліції та екологічної інспекції (тел. гарячої лінії 044-521-20-38, і не забувайте про робочі години державних установ). Чому важливі екологічні інспектори? Бо саме вони можуть складати протоколи про порушення торгівлі видами, занесеними до Червоної книги України. А чим більше протоколів складуть – тим більше шансів, що штраф все ж таки стягнуть.

Також статтею 88(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається штраф не лише за порушення порядку збуту, а і придбання. Це міг би бути найдієвіший механізм у боротьбі. Якщо люди не можуть свідомо не купляти, то хоча б могли боятися сплати штрафу. Проте це лише фантазії.

Ще один спосіб, найбільш тривалий, але, поки що, майже єдиний результативний. Потрібно проводити екоосвітні заходи, спілкуватися з дітьми, молоддю та дорослими, виховувати в них дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Дуже ефективними в цьому є відвідання національних чи регіональних парків та волонтерство в них. Коли люди власними силами роблять щось для природи, то починають поважати її та оберігати.
 
Деталі:
Тетяна Карпюк,
tkarpiuk@wwfdcp.org