WWF - Conservation and environmental news & publications: Ukraine

Запрошуємо на семінар по деревині

2013-05-21

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у інформаційному семінарі «Правила ЄС щодо торгівлі деревиною (EUTR 995) та сертифікація ланцюжка походження деревини за схемою FSC», який відбудеться 23 травня 2013 р. у м. Львові під час XVI міжнародної виставки "Деревообробка - 2013".

Дізнайтеся про можливі наслідки нових Правил ЄС щодо торгівлі деревиною для Вашої компанії. На семінарі буде дано рекомендації щодо того, як забезпечити виконання цих нових вимог.

Попередню інформацію Ви знайдете за цим посиланням.

Участь у семінарі безплатна. Проїзд учасників - за свій кошт.

Охочих взяти участь просимо попередньо реєструватися через електронну пошту чи моб. телефон, вказані нижче. Форма заявки - довільна, вказуючи П.І.Б, організацію та посаду.

Місце проведення: ХVІ міжнародна виставка "ДЕРЕВООБРОБКА 2013", Палац Спорту "Україна", вул. Мельника, 18, м. Львів

Організатори: Дунайсько-Карпатська Програма WWF, НЕПКон за підтримки компанії IKEA

Будемо вдячні за подальше розповсюдження цієї інформації серед Ваших колег.

З повагою,

Роман Волосянчук,
Координатор лісових проектів WWF в Україні
моб.: +38 096 534 30 54
email: volosyanchuk@yahoo.com

12 сентября огласят результаты первой Европейской Речной Премии

2013-05-16

Участие в соискании премии будет доступно для всех природоохранных организаций, которые принимают активное участие в устойчивом управлении бассейнами рек Европы. 12 сентября в Вене две международные организации – The ICPDR (Международная Комиссия по защите Дуная) и The International River Foundation (Международный Речной Фонд) - дадут старт присуждению этой премии.

Международный Речной Фонд ежегодно присуждает „The Australian Riverprize", а также престижную „Thiess International Riverprize", которые являются одними из самых значительных наград в области защиты окружающей среды. Международная Комиссия по защите Дуная получила эту премию в 2007 году, и принимает активное участие в поддержке идеи Европейской Речной Премии, а также лежащих в ее основе идей.

Премия была задумана с целью признания, вознаграждения и поддержки тех организаций, которые создали выдающиеся программы по управлению речными бассейнами, имеющие большое значение для будущего. Учреждение Европейской Речной Премии является одним из важнейших элементов сотрудничества МКЗД и Международного Речного Фонда.

«Европейская Речная Премия учреждена и начала свое существование во время беспрецедентного интереса к речным бассейнам и управлению пресными водами в Европе. Поддерживается эта миссия такими важными направляющими ориентирными инструментами,какВодная рамочная директива ЕС, цель которой - добиться хорошего качества воды на всех водных пространствах Европы до 2015 года, и Планирование мер по безопасности Европейских водных ресурсов, которое стартует в конце 2012 года. Трудно было выбрать лучший год для старта Европейской Речной Премии, чем год 2013 – год UNESCO по кооперации в водном управлении», - отметил Matthew Reddy, представитель Международного Речного Фонда .

Международная Комиссия по защите Дуная состоит из 14 членов и представительства ЕС, и с тех пор, как мы выиграли Thiess International Riverprize в 2007 году, мы продолжаем, совместно с Международным Речным Фондом, работать над нашими интернациональными программами помощи и поддержки в Южной Африке» - прокомментировал президент МКЗД Wolfgang Stalzer.

МКЗД имеет замечательную историю международного сотрудничества, которая будет расширена благодаря созданию европейского офиса Международного Речного Фонда и Европейской Речной Премии», - отметил президент Stalzer. Все государства, расположенные на Дунае, внесли свой вклад в трансграничную кооперацию по созданию современной и эффективной системы управления бассейном этой великой реки. И с помощью Европейской Речной Премии мы хотели бы должным образом выразить признательность, и отметить значительный итог многолетней работы. Обладатель Европейской Речной Премии становится автоматически финалистом в номинации на премию Thiess International Riverprize вследующемгоду.

Всеевропейская комиссия будет давать оценку поступившим заявкам на основании представленной системы речного менеджмента, социальных и экономических преимуществ, интегрированного подхода к басейновому управлению, долгосрочного видения и демонстрации выдающихся достижений по защите окружающий среды рек.

«Мы оценили сотни заявок со всех континентов, и, на наш взгляд, соискатели из Европы последовательно демонстрируют интегрированный подход к речному менеджменту, который достоин подражания», - сказал профессор PaulGreenfield, председатель комиссии «The Thiess International Riverprize». Учитывая происхождение предыдущих интернациональных победителей, включая европейские реки, такие как Мерсей (река на западе Великобритании), Темза, Дром и Дунай - есть хороший шанс, что европейские победители и на этот раз смогут увезти с собой «Thiess International Riverprize», - отметил профессор Greenfield.

Наташа Кристл
Пресс-консультант международной миссии по защите Дуная.
Вена.

Сланцевий газ: соціальні, правові та екологічні виклики

2013-05-07

Українська влада презентувала сланцевий газ як крок до енергетичної незалежності, а компанії Shell та Shevron як інвесторів-благодійників. Жодна міжнародна угода не була ратифікована так швидко.

Що ж таке сланцевий газ?

Сланцевий газ – це нетрадиційний газ. Він видобувається з щільних порід, з яких газ не може легко виходити (наприклад, пісковики), або він щільно абсорбований у породи (наприклад, метан вугільних пластів). Також нетрадиційний газ зустрічається у вигляді чистого природного газу у сланцевих формаціях та як вільний газ у природних розломах.

Як добувають сланцевий газ?

Газ, який закритий в глибоких сланцевих формаціях, можна добути з використанням технології, яка вже застосовується протягом десятиліття, і називається технологією горизонтального буріння або гідравлічного розриву.

Гідравлічний розрив (або коротко «фрекінг», від англійського слова «fracking») передбачає нагнітання у породи води під великим тиском, що спричиняє тріщини у породі, після чого у свердловину та сланцеву породу закачують суміш води та твердої речовини «проппанту», які допомагають утримувати тріщини відкритими. Гідравлічний тиск, створений закачуванням рідини у свердловину, достатній для того, щоб утворилися тріщини (фіссури) на відстані 1000 м у кожний бік від сталевого трубопроводу. Таким чином газ вивільняється з породи та потрапляє у свердловину, по якій далі піднімається на поверхню.

Cланцевий газ як газ, який продукують з горючих сланців, які є сумішшю сланців і керогену. Газ продукують з керогену хімічним способом, тобто при розчиненні керогену в бензолі і толуолі отримують метан, вуглекислий газ і воду. Науковці Львівської філії Українського державного геологорозвідувального інституту здійснили аналіз опублікованих та архівних матеріалів стосовно вмісту керогену у сланцях Олеської ділянки. Якщо у США вміст керогену у сланцях в середньому становить 3 5%, у Польщі — 3 %, то на Олеській ділянці на Львівщині — 0,5 %. У США ділянки із вмістом керогену менше 10 % не розробляють.

Цікавим є той факт, що найбільше покладів руди в Америці сконцентровано на глибині 180-500 метрів, а глибина залягання сланців у Польщі — 2 км, на Олеській ділянці — 2-4 км, що значно здорожчує видобуток газу.

Які існують ризики для довкілля?

Під час виконання гідравлічних розривів лише для однієї свердловини використовується від 9 000 до 29 000 м³ води. За умовами проекту Угоди з Shell, компанія має право безоплатно здійснювати спеціальне водокористування, що не стимулюватиме її раціонально використовувати видобуту воду. Велика частина води (1 300 — 23 000 м³ води з однієї свердловини) потім повертається на поверхню. Ця вода містить хімічні речовини зі сланцевих порід: важкі метали, природні радіоактивні матеріали та різноманітні токсичні речовини, що використовуються при закачуванні. Яким чином ця забруднена вода буде утилізуватись – не відомо, адже у Львівській області очисні споруди стічних вод перевантажені, а полігон для захоронення небезпечних відходів відсутній. У Богородчанах є сміттєзвалище, де приймають малонебезпечні відходи, але спеціалізованого полігону для відходів нафто-, газовидобутку немає.

Ще один варіант зберігання відпрацьованого бурового розчину це зберігання у амбарі – величезному котловані, ущільненому глинистим ґрунтом з мінімальною фільтрацією, щоб запобігти проникненню стічних вод у горизонт ґрунтових вод. Але інфільтрація таки трапляється: на сміттєзвалищі у Львівській області озеро з кислими гудронами починаючи з 2004 року майже повністю просочилося у ґрунт, забруднюючи грунтові води.

Також існує ризик забруднення підземних джерел питної води чи пластів поверхневих вод метаном, розчином соляної кислоти, сульфатами та гідрокарбонатами (бензол, толуол), що потрапляють у водоносні горизонти через тріщини породі. Недавнє дослідження Університету Дьюка містить задокументовані свідчення того, що водоносні шари над сланцевими формаціями Марселіус та Утіка у північно-східній Пенсильванії та верхній частині штату Нью-Йорк були заражені метаном. Було виявлено, що концентрація метану в мілких свердловинах поблизу місць буріння в середньому в 17 разів перевищує концентрацію у місцях, де не проводиться буріння.

Значним буде вплив на грунти, екосистеми та ландшафти, адже буріння вимагає зняття шарів грунту на великих площах.

Вплив на здоров'я людей

Загалом, хімічні речовини можуть мати і швидкий, негативний, легко діагностований вплив на здоров'я людей, і вплив, який формує накопичувальний ефект, що не може діагностуватися відразу, а проявиться через місяці, роки і навіть десятиліття. Свинець є небезпечним забруднювачем повітря і особливо негативно впливає на неврологічний розвиток дітей. У дорослих він викликає проблеми з боку репродуктивної системи, гіпертонію, нервові розлади. Дуже невелика кількість бензолу, який спричиняє рак, може забруднити мільйони літрів води. Толуол, який вражає центральну нервову систему, може викликати розумові розлади, включаючи затьмарення свідомості, візуальні та слухові галюцинації. Ці хімічні речовини можуть спричиняти безпліддя, аутизм, діабет, захворювання щитовидної залози і рак.

Які є альтернативи?

У 2010 році WWF випустив аналітичний звіт, що говорить про можливість задоволення 100% світових енергетичних потреб за допомогою відновлюваних джерел енергії до 2050 року. "Глобальний енергетичний сценарій 2050" є своєрідним нагадуванням про те, що амбітні цілі 100% відновлюваної енергії до 2050 року цілком досяжні і, в перспективі, дозволять заощадити гроші. "Енергетичний сценарій 2030" Європейського Союзу стверджує, що інвесторові потрібна більша стабільність, і закликає до більш продуманої політики щодо відновлюваних джерел енергії.

"Немає сумнівів, що світ рухається до переходу на відновні джерела енергії, питання тільки в якому темпі це відбувається. А це сильно залежить від лідерства осіб, що приймають рішення в державному та приватному секторі.

Звіт WWF надає керівні принципи, щоб досягти майбутнє з 100% відновної енергетики, та перспективи для бізнесу, щоб розвиватися в напрямку стійкої економіки.

Це ще один доказ того, що потрібно діяти і що нинішні піонери сталого розвитку та відновної енергетики є майбутніми переможцями", - каже Іво де Бур, спеціальний радник з питань сталого розвитку та зміни клімату, KPMG. До цього Іво де Бур очолював Секретаріат Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату.

Детальніше про ризики пов'язані з видобутком сланцевого газу та унікальні умови на яких працюватимуть Shell та Chevron в Україні, ви можете прочитати в брошурі.

Україна має обмежені ресурси для адаптації до зміни клімату

2013-05-02

19-20 квітня у Києві пройшов круглий стіл «Адаптація до зміни клімату в Україні». Захід був організований Національним екологічним центром України, спільно з Робочою групою неурядових організацій з питань зміни клімату, Австрійським Червоним Хрестом та WWF. За одним столом зібрались науковці, представники медіа, міжнародних та неурядових організацій, що працюють в соціальній, гуманітарній, економічній, політичній, сільськогосподарській та екологічній сферах.

Координатор проекту «Форум Східних країн з кліматичних змін» Наталія Гозак висвітлила останні наукові дослідження в області зміни клімату в світі та зазначила: «Зміни відбуваються набагато швидше, ніж ми очікували п'ять років тому. Ми маємо скорочувати викиди парникових газів в атмосферу, але, навіть, якщо ми припинимо споживання викопних палив зараз, моментального ефекту не буде - кліматична система інерційна, тому важливо вже планувати адаптацію до нових кліматичних умов».

Наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними і в Україні. За останні 20 років середня температура літнього періоду зросла від 0,8 до 1,5 градусів Цельсія, а середня температура січня та лютого - майже на 2,5 градуси, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу; також змінюються частота та сила екстремальних погодних умов - пригадаймо аномальну спеку 2006, 2008, 2010 та 2012 років, рекордні снігопади на заході та центральній частині країни у березні 2013 та у грудні 2009 на півдні та в АР Крим.

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УНДГМІ) представив прогнози зміни клімату на території України до 2050 року. «Підвищення максимальної та мінімальної температури за рік продовжиться, тобто зими стануть м'якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Також відбудеться перерозподіл опадів – на всій території країни можливе збільшення майже на 20% опадів взимку та зменшення у теплий період року, що на фоні підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни», – говорить Віра Балабух, зав. відділу синоптичної метеорології УНДГМІ.

Анна Плотникова, представник ОБСЄ в Україні, підкреслила важливість адаптації до змін клімату вже зараз та, використовуючи досвід Великобританії, окреслила методологію та інституційну структуру для адаптації. «Для успішної адаптації потрібна участь різних секторів на всіх рівнях – національному, регіональному та місцевому», - каже Анна.

Зараз Національне агенство екологічних інвестицій розробляє всеукраїнську стратегію адаптації до зміни клімату, але питання фінансування її реалізації залишається відкритим.

Notes from a conference: overcoming challenges in the Carpathians

2013-05-01

During the Second Conference of the Carpathian Network of Protected Areas (23-26 April 2013), organized by WWF, the State Nature Conservancy of Slovakia and the Carpathian Network of Protected Areas Steering Committee, representatives of protected areas from the Carpathian region met in Slovakia to exchange experience and ideas for future cooperation. Hildegard Meyer from WWF's Danube-Carpathian Programme talks about the highlights and achievements of the conference.

"Protected areas in the Carpathians have identical problems because nature and culture are so similar. Thanks to the Carpathian Network of Protected Areas (CNPA) we have a structure for networking and cooperation to solve these problems.

I am happy to say that the conference brought together around 140 people associated with various aspects of protected area work in the Carpathian region. The Carpathian protected areas have an important role to play. They conserve the outstanding natural and cultural treasures of the region – rich biodiversity, mosaic landscapes, virgin forests, and numerous cultural sites. Development takes, and has to take place, but does not necessarily go hand in hand with nature protection. How to overcome these challenges? How to find adequate opportunities for environmentally friendly development and sustainable financing in Carpathian protected areas? This was the essence of the conference. Speakers came from across Europe and from a wide range of organizations dedicated to protected area work.

The wonderful location of the meeting venue in the middle of a meadow with a view to a snowy mountain in Tatranská Javorina in the heart of the High Tatra National Park, was a true inspiration for participants.

We had a warm welcome by Rastislav Rybanic from the Slovak Ministry of Environment, Michal Adamec from the State Nature Conservancy of the Slovak Republic, Harald Egerer from the Interim Secretariat of the Carpathian Convention, Mircea Verghelet, the Chair of the CNPA Steering Committee, and also by Andreas Beckmann, the Director of WWF Danube-Carpathian Programme. His message was very important. He identified people taking care of their natural treasures without financial resources, among them rangers, as the key people in the region when it comes to nature protection on the ground.

Our keynote speakers Mircea Verghelet and Harald Egerer presented the Carpathian Network of Protected Areas. Maja Mikonsińska from DG Environment of the European Commission talked about the role of the EU and the Natura2000 network. L'uboš Halada from Science for the Carpathians S4C discussed the use of science in the field of nature conservation. Laszlo Potozky from the Environmental Partnership Foundation spoke about the role of environmental NGOs in protected area work. Alois Lang from IUCN WCPA Transboundary Cooperation Specialist Group noted that transboundary work on common conservation goals is of great importance. The first transboundary protected area was established in the Carpathians in 1932! This was Pieniny International Landscape Park shared by Poland and Slovakia.

One of our keynote speakers, Guido Plassmann, was from the Alpine Network of Protected Areas. They have been supporting the CNPA for quite some time. We heard how ALPARC developed into an independent organization. Grazia Borrini-Feyerabend, Global Coordinator from the Indigenous Peoples' and Community Conserved Areas and Territories, raised the issue of governance of protected areas in general. Besides the park administrations, she pointed out the value of local people's conservation activities to take care of the landscape, its natural and cultural features as heritage from their ancestors. She emphasized the importance of involving these people in the work of the administrations.

During the plenary sessions we discussed the CNPA Work Plan for 2013-2017. The focus was on conservation, networking including communications, institutional arrangements and sustainable development. We wanted to get input from the protected areas managers on their activities and future priorities. We probably spoke mostly about "wish lists" than current activities, but this is a good basis for the development of new projects.

One of the most popular workshops was "Sustainable development opportunities in and around protected areas with a focus on stakeholder support". Here Laszlo Potozky talked about the serious challenges for rural population of the Carpathians when it comes to realizing income while paying attention to nature protection.

Our workshop on connectivity - "Connectivity and continuity – ecological corridors in the Carpathians and the Alps" – was led by European Academy of Bolzano (EURAC). Based on their work in the Carpathians, they presented methods how to locate hot spots of connectivity, how to verify them, and how to overcome legal and socio-economic barriers. Additional speakers brought examples from the Cantabric-Pyrenees-Alps Great Mountain Corridor and the Alps.

Many examples from across the Carpathians and outside were presented in the workshop "Protected area management planning with a focus on cross-border cooperation". Difficulties remain in terms of different legal backgrounds, or even more difficulties when one country is an EU member, but its neighbour is not. The conclusion was that things can be moved if people are convinced and have a good network beside the legal constraints.

During the workshop "Exchange of ideas for future cooperation", led by UNEP Interim Secretariat of the Carpathian Convention, participants expressed great interest in developing intergenerational learning and a pan-Carpathian brand.

Last but not least, interest in photographing the Carpathians has grown immensely in recent years, and we awarded seven top photographers for their work.

We even managed to fit in excursions to experience nature, cultural heritage and regional development in the area."

Прес-клуб "Зміна клімату - глобальний виклик людству!"

2013-05-01

Кліматичні зміни - один з найбільших глобальных викликів нашого часу: збільшується середня температура на планеті, підвищується рівень світового океану, змінюються кліматичні умови. Ці зміни вже впливають на природні системи та на наше повсякденне життя. Люди по-різному дивляться на ці проблеми. Багато хто вважає, що навіть на такі складні речі, як зміни клімату на планеті, можна дивитись іронічно.

З середини квітня в Одеському Ліературному музеї проходить виставка "ПЛЮС 1°С. КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ МОВОЮ КАРИКАТУРИСТІВ УКРАЇНИ І ШВЕЦІЇ", організована Посольством Швеції в Україні, Шведським Інститутом та МБО ІЦ «Зелене досьє» у партнерстві з WWF.

На експозиції в Одесі представлені роботи відомих авторів України і Швеції: Петра Сігути, Валентина Стоянова, Михайла Палаєва, Святослава Романчака, Євгена Самойлова, Михайла Шлафера, Руслана Рапопорта, Миколи Капусти, Сергія Рябоконя, Олександра Костенко, Лове Антелла, Магнуса Барда, Рібера Ганссона, Гелени Ліндгольм, Каріни Сунвіссон.

Відкрили виставку Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні пан Стефан Гуллгрен, Радник Посольства Швеції в Україні пан Мортен Енберг, представники «Зеленого досьє», WWF в Україні, Одеського міськвиконкому, екологи, журналісти.

«Проблема сьогодні дуже важлива не тільки для нашої країни, де екологія є головним пріоритетом, але і для всього світу, - сказав Посол Швеції в Україні пан Стефан Гуллгрен. - І подача цієї теми через карикатури дуже вдала. Так ми зможемо достукатися до кожного. Тому що зміна клімату Землі стосується всіх».

Наступного дня в рамках вистаки відбувся прес-клуб «Кліматичні зміни – глобальний виклик людству: що робити, щоб вижити в нових умовах?», який організували представники Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи (WWF) та одеського прес-центру «Paritet».

В дискусії взяли участь: з української сторони – директор Одеського філіалу Інституту біології південних морів НАН України Борис Александров, редактор тижневика «Моряк України» Анатолій Венгрук, старший науковий співробітник Центру регіональних досліджень Олег Дьяков, регіональний менеджер проектів Дунайсько-Карпатської програми WWF Михайло Нестеренко, головний редактор сайту «Ділова Одеса», директор ІА «Промедіа» Петро Сігута, виконавчий директор Центру регіональних досліджень Ігор Студєнніков, одеські журналісти. Зі шведської сторони - Посол Швеції в Україні пан Стефан Гуллгрен та Радник Посольства Швеції в Україні пан Мортен Енберг.

Під час дискусії учасники вирішили зосередитися на двох аспектах, пов'язаних з кліматичними змінами – економічному та просвітницькому. Українським експертам та журналістам було цікаво почути від шведських дипломатів, як в Швеції переймаються проблемами, пов'язаними з кліматичними змінами, хто контролює та відповідає за всі процеси та зміни, до яких призводять зміни клімату.

Існує рейтинговый список екосистем WWF Global 200, який визначає найбільш важливі для збереження наземні, прісноводні та морські регіони. Придунав'я та Чорне море – серед найбільш чуттєвих та важливих екосистем.

Невтішні данні привели під час засідання Прес-клубу одеські вчені Сергій Степаненко та Борис Александров. За останні роки рівень Чорного моря в Одесі піднявся на 20 сантиметрів, що може призвести до обвалення берегової лінії та будівель, що там стоять, в море. На очах «помирає» Куяльницький лиман. Періодично спостерігається цвітіння токсичних для людей синьо-зелених водоростей або поява величезної кількості водоростей-макрофітів.

Проблемним вважається і Придунайський регіон. Українські екологи Олег Дьяков та Ігор Студєнніков познайомили учасників Прес-клубу з результатами та висновками, які вони зробили під час експедицій 2011-2012 р.р. в район Придунав'я. Науковці виявили погрози та ризики, які можуть спіткати дельту Дунаю в результаті змін клімату. Вчені з України, Румунії та Молдови, які працюють в трансграничному проекті «Адаптація дельти Дунаю до кліматичних змін», знайшли можливі шляхи адаптації природи і місцевого населення до неминучих змін. Але ці наукові висновки та рекомендації можуть не вийти за рамки наукової спільноти, якщо журналісти не приєднаються до просвітницької роботи.

Учасники Прес-клубу дійшли згоди, що тему виживання населення в нових кліматичних умовах треба зробити важливою, зрозумілою для місцевого населення і пріоритетною для влади всіх рівнів.

Михайло Нестеренко - регіональний менеджер проектів Дунайсько-Карпатської програми WWF, вважає, що люди дуже мало знають про зміни клімату, про його наслідки для життєдіяльності місцевого населення та про можливі шляхи адаптації до цих змін. Тому починати треба з дітей. За словами Михайла Нестеренка, в рамках проекту «Адаптація дельти Дунаю до кліматичних змін», який вже два роки працює в Одеському регіоні, визначено кілька складових, серед яких є робота з учнями та вчителями шкіл Придунайського регіону. Це і проведення позашкільних уроків з екології, і корисні акції зі вторинного використання речей, і різноманітні екологічні конкурси, і рейди з прибирання сміття в навколишньому середовищі.

Старший науковий співробітник Центру регіональних досліджень Олег Дьяков зазначив, що в зміні клімату є і негативні, і позитивні моменти. Наприклад, потепління чорноморського клімату сприяє розвитку флори та фауни, яка є небезпечною для людини. В той саме час аграрії Одещини можуть вже збирати не по одному, а по два врожаї деяких культур.

«Екологічні проблеми стосуються не лише політиків та вчених, але й кожного з нас, - зазначив пан Стефан Гуллгрен, - І ми повинні розуміти, наскільки важливо нам зберегти умови нашого життя, запобігти забрудненню навколишнього середовища. Якщо ми всі разом зробимо крок для вирішення цієї проблеми, то дуже швидко побачимо результати. У Швеції вже вирішена проблема сміття. Ми отримуємо з нього дохід, зберігаючи навколишнє середовище. І Україна може йти цим шляхом, вносячи свій внесок у збереження життя на Землі».

Під час обговорення учасники дискусії наголосили, що треба об'єднати зусилля та разом вирішувати екологічні проблеми, незалежно від того, в яку сторону змінюватиметься клімат – теплішатиме чи, навпаки, стане холодніше.

І ще один захід в рамках виставки карикатур відбувся в Літературному музеї. Це - майстер-клас «Тривожний погляд графіка», який провела Асоціація одеських карикатуристів. Одеські карикатуристи Валентин Стоянов та Петро Сігута познайомили присутніх з особливостями жанру проблемної графіки, розповіли, як карикатура може допомогти в приверненні уваги суспільства до гострих проблем. У студентів художньо-графічних відділень одеських училищ та у журналістів, які взяли участь в тренінгу, виникало багато запитань, на які вони отримали вичерпні відповіді від професійних карикатуристів.

Якщо хтось ще не встиг познайомитись з виставкою та подивитись на проблему під іронічним кутом зору – поспішайте! Експозиція працює до 5 травня в Одеському Ліературному музеї за адресою м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2, Малий зал.

***************************************************************************
Ця виставка подорожує світом, експозиція доповнюється роботами карикатуристів відповідної країни. А розпочалось все після Копенгагенської конференції з питань зміни клімату (грудень 2009), де 25 скандинавських карикатуристів представили свої роботи на цю тему. Ініціатором мандрівного проекту "Facing the Climate" став Шведський Інститут. У 2011 році виставка розпочала подорож містами України. Її вітали в Донецьку, Дніпропетровську та Києві, у Миколаєві, Полтаві й Харкові. І от тепер – в Одесі.

Організатори та партнери події: Посольство Швеції в Україні, Шведський Інститут, МБО ІЦ «Зелене досьє», Одеський Літературний музей, Асоціація одеських карикатуристів, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF), Прес-центр «Paritet». За підтримки виконкому Одеської міської ради.т

WWF участвует в Национальном фестивале социальной рекламы

2013-04-22

Всемирный фонд природы в Украине совместно с коммуникационным агентством SPN Ogilvy Ukraine подали кампанию «Час Земли» на участие в Национальном фестивале социальной рекламы (НФСР) - главном в Украине ежегодном фестивале в сфере социальной рекламы, маркетинга и PR.

Творческий конкурс НФСР проводится по двум направлениям - реализованные, профессиональные работы и проекты, а также нереализованные аматорские разработки.

Кампания «Час Земли» соревнуется с другими проектами в номинации «Комплексные социально-коммуникационные проекты». Всего же на фестивале 9 номинаций:

Социальная видеореклама
Социальная аудиореклама
Социальная наружная реклама
Социальная печатная реклама
Социальная интернет-реклама
Социальная журналистика
Комплексные социально-коммуникационные проекты
Рекламно-некоммерческие социальные проекты
Рекламно-коммерческие проекты с социальной составляющей

А также 2 специальные номинации - Государственная социальные реклама и проекты; Социальные реклама и проекты фондов и общественных организаций.

В этом году проходит 7-й Национальный Фестиваль социальной рекламы. 1-й Фестиваль состоялся в Киеве в 2005 году. Общее число участников Фестиваля за годы его проведения превысило 10 тыс. человек.

С момента появления Фестиваль стал главным событием в сфере социальной рекламы Украины. Его цель – привлечь внимание к социальной рекламе, как к важному явлению общественной жизни.

Председателем Большого жюри Фестиваля в этом году стал Максим Лазебник - исполнительный директор Всеукраинской рекламной коалиции.

Заключительные мероприятия и награждение победителей 7-го Национального фестиваля социальной рекламы пройдут 25 апреля 2013 года в Музее истории Киева (ул. Богдана Хмельницкого, 7).

На зустрічі у Молдові обговорили спільне бачення адаптації до змін клімату у Східній Європі

2013-04-16

5 квітня 2013 року у Кишиневі, Молдова, відбулася Перша національна зустріч за проектом "Форум східних країн із кліматичних змін". Метою зустрічі був пошук спільного бачення питань адаптації до кліматичних змін, а також обговорення можливості спільної роботи за проектом. У зустрічі взяли участь близько 30 представників організацій громадянського суспільства та представники Європейської комісії, ЮНЕСКО, Червоного Хреста (Молдова) та Австрійської агенції з розвитку. Учасники вирішили створити Кліматичний Форум і спільно працювати над темою адаптації до змін клімату.

Представниця WWF і регіональний координатор проекту Наталія Гозак ділиться враженнями: "Цікаво було познайомитися з різними за віком та досвідом представниками молдавських неурядових організацій. Організації-учасники працюють над різними аспектами змін клімату, з різними цільовими групами, з наукової, соціальної чи освітньої точки зору. Але я бачу, що всіх нас об'єднує одне бажання - зробити невеличкий, але важливий внесок до спільної справи пом'якшення наслідків зміни клімату".

Організації підписали меморандум про співпрацю, таким чином проект "Форум східних країн із кліматичних змін" у Молдові офіційно розпочато. Наступним серйозним кроком стане написання оцінки вразливості для території Молдови та України.

В Українських Карпатах розпочалась кампанія "Не пали! Врятуй!"

2013-04-16

WWF розпочинає кампанію проти спалення листя та сухої трави в лісах. Чому це важливо розповідає координатор проектів WWF в Україні, Богдан Проць: "При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Листя та трава, що тліють, виділяють бензопрен та діоксини, що здатні викликати у людини ракові захворювання. Також згорають корисні комахи, наприклад, сонечка, руйнується верхній грунтово-рослинний покрив та коріння рослин".

До того ж спалення сухої рослинності є незаконним. Відповідно до Статті 77-1. Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне випалювання рослинності або її залишків тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 340 грн на громадян та до 1190 грн на посадових осіб. Штрафи збілшуються майже вдвічі, якщо це помічено на території заповідника.

До кампанії вже долучились НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Зачарований край", Галицький НПП, ПЗ "Горгани". Якщо Ви бажаєте долучитись до поширення інформації або іншим чином підтримати кампанію, пишіть Богдану Процю.

WWF campaign in Ukraine will raise awareness of environmental issues in the Danube Delta

2013-04-10

Odessa, Ukraine - An information campaign launched by WWF in Ukraine will educate teachers and pupils in the Danube Delta about climate change, biodiversity of the region, ecological and water footprint. The campaign "We want to live in a healthy region!" kicked off in the town of Ismail by gathering together 40 teachers who started environmental training.

Throughout the spring the teachers will give lessons on environmental topics at their schools and will gather at additional events. They will gather again in June to present the results of their classes with the winning class taking a trip to the "0 km" of the Danube Delta.

"We are very pleased with the participation of the selected teachers", said Katya Kurakina, Communications Officer at WWF in Ukraine. "They are teachers of biology, natural history and environmental management from Izmail, Kiliya, Reni and Bolgrad districts, all in the heart of the Danube Delta."

During the training, the teachers learned how to hold extra-curricular activities on environment topics, how to promote knowledge of environmental issues and how to get their pupils interested in the subject.

At the end of the training, each teacher received an information box which comprises a guide to setting up practical exercises and special events, brochures for children with information on key environmental topics, class handouts such as exercise cards with the flora and fauna of the Danube region, birdhouse building plans, origami, as well as materials for experiments, stationary and others.

The campaign materials were created by WWF in Ukraine and the Danube Delta Biosphere Reserve administration.

"There are practically no projects to develop environmental awareness of children in the region", Kurakina said. "School curriculum contains mainly general information that is not related to a specific region. There are no practical environmental training components, school materials are often outdated, and do not contain information on new concepts, such as ecological footprint or climate change. Schools in the region cannot afford to print their own information and visual aids, to organize trips in nature, or to participate in environmental actions. Our campaign "We want to live in a healthy region!" aims to bridge these gaps."

Another component of the campaign is to organize nature cleaning events by school pupils. To aid their effort, teachers received supplies of gloves and biodegradable garbage bags "Freken Bok" donated by the "Biosphere Corporation", partner of the campaign.

As part of the campaign, a competition for the best eco-city on the Danube will be held. During the competition, young "city planners" will be asked to submit to the jury ideas for the eco-city of their dreams.

The campaign is part of the international project "Climate proofing the Danube Delta through integrated land and water management". The project is implemented by WWF, the Danube Biosphere Reserve and Center for Regional Studies (Odessa).

The project aims to prepare the Danube Delta for the impact of climate change. It brings together three countries - Ukraine, Moldova and Romania. The project is implemented with the support of the International Commission for the Protection of the Danube River (ICPDR) and is financed by the ENRTP Programme of the European Commission.

In PES you pay only for the service you receive

2013-04-05

Julio Tresierra is a coordinator of a global programme for the payment for watershed services (EPWS) which is headquartered in the Netherlands. He is a Canadian citizen born in Peru who travels frequently in Europe, Latin America, Asia and Africa, supervising and promoting new programmes in the field of payments for ecosystem services (PES).

How do you see the PES schemes in the Danube Basin, in Bulgaria and Romania, which WWF is developing?

PES is a relatively new mechanism. It has grown systematically in the last 20 years and exploded in the last 10 years. Watershed services – one of four types of PES, is the most common, while carbon sequestration is the largest in volume of transactions. The other two environmental services are biodiversity and cultural/aesthetic values. The Danube region is a prime target to start exploring the possibilities of applying PES mechanisms. In Bulgaria WWF is already developing four pilot schemes which are testing the viability of this finance mechanism. The Danube is a massive water body and 19 countries are part of its watershed. Any changes in the quantity or quality of the Danube will have a very serious impact on the land mass which is adjacent to the river. It is a river that very much defines the life of many countries and people. It provides water for domestic consumption for many important European capitals. So, if - for example - the levels of pollution and contamination grow out of control, the impacts are going to be felt immediately. Or, if for some reason a mismanagement of upstream water bodies affects the quantity of water, a significant segment of the population is going to be affected downstream. Or if you want to use the river just as a motorway to promote commerce and make it more amenable for transportation of commodities using bigger ships, then the biodiversity of the watershed is going to be affected as well. From an economic, environmental, political and social perspective, the Danube has an important role to play in the overall integration of livelihood, conservation and development.

Why are watershed PES schemes most popular?

Because water stress is becoming a serious issue all over the world. The sources of fresh water are very limited. The problem of water has to do with the quantity, quality and distribution of opportunities to get access to this water. Payment for watershed services is one way of re-establishing the equity of access to water not only within countries but also between them.

How are you going to get people to pay for services which, to them, have no value because they are currently free?

There are two positions. Firstly, the amount of water that has been taken for granted and used freely is diminishing. All of a sudden the corporate users of water - bottling, cement or energy companies –realize: "Hey, this water is really decreasing and is going to impact my business". There is an awareness of the scarcity of water which is becoming a serious concern for the large corporate users of water.

Secondly, an integrated view is developing. People are connecting the scarcity of water downstream to upstream changes. In many watersheds where we developed our EPWS Programme upstream areas are populated by poor farming communities. The actions they exert upon the land have a direct impact on the quantity and quality of water. Like it or not you have to deal with water managers upstream because those are the stewards who are going to undertake the required steps to restore the ecosystem capacity to provide the water services downstream. So the free water use is a thing of the past because of growing water scarcity on the one hand, and on the other because of the obvious connection between upstream and downstream habitats providing the foundations for agreements such as PWS.

How do you price an ecosystem service?

Valuation of ecosystem services is quite a problematic issue because people are trying to put a price tag on a service that is not entirely "marketable" by definition. There are all kinds of philosophical, ideological and scientific issues around the "marketing" of nature. There are some who are highly critical of mechanisms by which nature is "for sale", whereby nature is transformed into a market commodity. It is argued that there is the risk of misusing what nature provides by transforming it into a commodity like a car, a shirt or a table. However, we must consider that in programmes such as EPWS you provide an environmental service in such a way that you restore nature's capacity to provide such services. There is a tangible result which is a water service different than its source: nature. In addition to this there is an intangible improvement of the system itself that in the long run is going to permit the continuation of the provision of these services. A hydroelectric dam which produces "X" MW of energy needs a constant volume of water. But if something is happening upstream – deforestation, changes in the rain cycle – which is going to affect the volume of water, the hydroelectric business is going to suffer. If the volume of water is restored, the hydroelectric business is going to improve. Part of such benefit is the payment that must go upstream to pay for the restoration of the ecosystem. So the notion of improving the profitability of the downstream user and the cost of changing the land upstream are two of the main components of evaluating the ecosystem service.

So this is not a gimmick to make the business pay?

No, in PES there is the contingency principle – you pay only for the service you receive. This type of contractual association between buyers and sellers is managed by very strict regulations monitored by independent bodies.

Why is PES getting more popular?

People are becoming more environmentally aware, in general. There is much bigger concern whether because of global warming or the increased fury of nature – tornados, hurricanes, through all those manifestations people are perceiving that there is a human action which is modifying the natural cycles. This is generating an increased consciousness and awareness about the need to maintain and restore an ecosystem balance. We have to use innovative mechanisms available to us to restore balances. What used to work in the past is not working nowadays.

Can you give examples of successful PES schemes around the world?

The two most well-known cases in the developed world are the Vittel (Nestlé Waters) in north-eastern France - paying farmers to adopt more environmentally friendly practices, and the case of the Catskill Watershed Corporation where New York City Municipal Government pays for water services. In Mexico, Costa Rica and Colombia there are schemes run by the governments. In Peru a scheme was started by us (The WWF - CARE Consortium) and it is now continued by the government. In China the PES approach is also being explored.

Do you believe that in the end the market will save the world?

No, we have to save the world in spite of the market, which has to be more responsible towards human needs and respect the environment. Under the global crisis people are interested in keeping their jobs. Energy production and food security are also priorities. These urgent demands place environmental regulations as secondary matters. We have to understand however to what extent environmental decay is a significant component of the economic crisis. Profits are made out of nature and people, and not the other way around. If you destroy nature, you are going to end up with empty bags.

When PES cannot help?

It is not the answer to every single environmental problem. There are many options that are much more effective. PES works under very special conditions that must be established in advance. PES cannot resolve all the problems once and for all. It is one approach among many.
It cannot resolve the managerial problems connected with the misuse of natural resources, nor the governmental and legislative limitations that prevent the manipulation of the environment to produce contracts among water users. PES cannot deal with environmental damages created by natural disasters.

How do you see the future of PES?

I think it has very significant future given its growth in the last ten years. But PES is a finance tool and must be applied in the context of sustainable development, economic growth, poverty alleviation, and food security among other structural processes. A strong political will is required to modify existing schemes because PES is challenging a lot of laws in the market.

Кліматичні зміни мовою карикатуристів України і Швеції

2013-04-05

Всесвітній фонд природи в Україні запрошує жителів міста Одеси на виставку "ПЛЮС 1°С. КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ МОВОЮ КАРИКАТУРИСТІВ УКРАЇНИ І ШВЕЦІЇ", організовану Посольством Швеції в Україні
Шведським Інститутом та МБО ІЦ «Зелене досьє» у партнерстві з WWF.

Після Копенгагенської конференції з питань зміни клімату (грудень 2009), де 25 скандинавських карикатуристів представили свої влучні та тривожні рефлексії на цю тему, Шведський Інститут ініціював мандрівний проект "Facing the Climate". Тепер, подорожуючи світом, експозиція доповнюється роботами карикатуристів відповідної країни.

На експозиції в Одесі Ви зможете побачити роботи відомих авторів України і Швеції: Петра Сігути, Валентина Стоянова, Михайла Палаєва, Святослава Романчака, Євгена Самойлова, Михайла Шлафера, Руслана Рапопорта, Миколи Капусти, Сергія Рябоконя, Олександра Костенко, Лове Антелла, Магнуса Барда, Рібера Ганссона, Гелени Ліндгольм, Каріни Сунвіссон.

У 2011 році виставка розпочала подорож містами України. Її вітали в Донецьку, Дніпропетровську та Києві, у Миколаєві, Полтаві й Харкові. Наступна зупинка – Одеса.

Експозиція буде відкрита з 11 квітня до 5 травня 2013 р. у Одеському Літературному музеї за адресою м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2, Малий зал.

В рамках події додатково відбудеться пресс-клуб на тему зміни клімату та майстер-клас з карикатури.

Програма експозиції:

11 квітня, 16.00 - Відкриття виставки за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Швеції в Україні пана Стефана Гуллгрена.

12 квітня, 12.00 - Прес-клуб «Кліматичні зміни – глобальний виклик людству: що робити, щоб вижити в нових умовах?» - за участі Першого секретаря посольства Швеції в Україні, Заступника Голови Місії пана Мортена Енберга. Організатор - Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF) за підтримки Прес-центру "Paritet".

25 квітня, 15.00 – Асоціація одеських карикатуристів проводить майстер-клас «Тривожний погляд графіка».

Додаткова інформація за тел.: (048) 7223370.

Організатори та партнери події: Посольство Швеції в Україні, Шведський Інститут, МБО ІЦ «Зелене досьє», Одеський Літературний музей, Асоціація одеських карикатуристів, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF), Прес-центр "Paritet". За підтримки виконкому Одеської міської ради.

Європа може перейти на 100% відновлювану енергетику до 2050 року

2013-03-27

Всесвітній фонд природи випустив нове дослідження з викладом пропозицій, як ЄС може виконати і підвищити існуючі енергетичні цілі.

Доповідь "Виведення ЄС на шлях 100% відновлюваних джерел енергії" ("Putting the EU on track for 100% renewable energy") було випущено на фоні "все більш активних" дебатів відносно того, що повинно бути зроблено після досягнення сьогоднішніх цілей ЄС "20-20-20".

WWF застосував ідею консультаційної фірми "Ecofys" про можливість задоволення 100% світових енергетичних потреб за допомогою відновлюваних джерел енергії до 2050 року, яка була оприлюднена в "Глобальному енергетичному сценарії 2050".

Цей документ є своєрідним нагадуванням про те, що амбітні цілі 100% відновлюваної енергії до 2050 року цілком досяжні і, в перспективі, дозволять заощадити гроші. "Енергетичний сценарій 2030" ЄС стверджує, що інвесторові потрібна стабільність після закінчення терміну цілей "20-20-20", і закликає до більшої ясності політики щодо відновлюваних джерел енергії. "Ми повинні переглянути, як наша енергетична система має розвиватися після 2020 року, так щоб не розпорошити, а максимізувати поточні вигоди", пояснює Всесвітній фонд природи.

Визнаючи необхідність розробки плану розвитку відновлюваної енергії після 2020 року, Європейська комісія вже надала три варіанти в червні минулого року: "Ми повинні продовжувати розвивати відновлювані джерела енергії і просувати інноваційні рішення. І зробити це ми повинні економічно ефективним способом" - зазначив Гюнтер Оттінгер, повірений з питань енергетики.

Економія енергії
Дослідження, проведені фірмою "Ecofys" спеціально для WWF, показують, що для забезпечення в 2050 році 100% відновлюваної енергетики, до 2030 року первинна економія енергії в ЄС повинна збільшитися на 38%, а виробництво відновлюваної енергії - на 41%. У цьому випадку викиди парникових газів можуть скоротитися на 50%.

До 2030 року відновлювані джерела енергії повинні покривати 41% попиту з 27 країн-членів ЄС, що складає 16 ексаджоулів (1018 джоулів). Зростання відновлюваної енергетики у поєднанні зі зниженням споживання енергії сприятиме цьому збільшенню. Постачання відновлюваних джерел енергії повинні стати пріоритетними в цілях стійкого розвитку енергії сонця, вітру, води і геотермальної енергії і тільки потім біоенергії.

20-20-20
Аргументуючи подальший розвиток відновлюваних джерел енергії в ЄС, дослідження говорить, що досягнення вже погоджених кліматичних цілей "20-20-20" - скорочення ЄС викидів парникових газів на 20% від рівня 1990 року, збільшення виробництва відновлюваної енергії до 20% і підвищення енергоефективності на 20% могло б створити 5 млн. робочих місць. Зменшення загального об'єму викидів на 30% замість 20% могло б створити шість мільйонів робочих місць в Європі до 2020 року. ЄС також зміг би скоротити імпорт викопного палива, який щорічно складає більше 500 млрд. євро.

Переклад надано АВЕ «Альтернатива»

Година Землі 2013: як це було

2013-03-25

23 березня о 20:30 за місцевим часом хвиля Години Землі прокотилася від островів Самоа до Ісландії та островів Кука! Більше 7000 міст у 152 країнах світу, у тому числі 38 міст України разом зі столицею, приєдналися до найбільшої добровільної кліматичної акції та згасили світло на відомих пам'ятках архітектури та у власних домівках.

В Україні та в світі Година Землі об'єднала дуже різних людей та організації, які, мабуть, ще ніколи не працювали разом. Кампанію підтримали десятки громадських та бізнес організацій, навчальних закладів, урядових структур та Українська Греко-Католицька Церква.

Послом Години Землі в Україні цього року став зірковий плавець Денис Силантьєв. На підтримку Години Землі у світі виступили актриса та модель Джессіка Альба, актриса Лі Бінгбінг, футболіст Лео Мессі, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, президент Росії Володимир Путін та багато інших відомих людей.

Десятки знакових споруд та пам'яток опинилися на одну годину у темряві, щоб привернути увагу України до екологічних проблем нашої Планети. Серед них пам'ятник «Батьківщина-мати» у Києві, Одеський театр Опери та Балету, Архикатедральний Собор Святого Юра у Львові, Біла Альтанка в Полтаві, Луцький замок, стара фортеця у Кам'янці-Подільському та багато інших. Серед світових пам'яток, що згасили в суботу свої вогні – Московський Кремль та Красна площа, Ейфелева Вежа (Париж), Букінгемський палац (Лондон), Емпайр-Стейт-Бі́лдінг (Нью-Йорк), Бурдж Халіфа (Дубай) та інші.

На підтримку кампанії Година Землі Україною пройшли десятки подій, організованих молодіжними, громадськими та бізнес-організаціями.

WWF та майстерня еко-ідей «4» запросили одеситів провести суботній день разом у кафе «Циферблат», щоб поспілкуватися з екоактивістами, зробити власноруч свічки та еко-листівки, а також при свічках насолодитися грою колективу Олександра Перепелиці. У Львові на підтримку Години Землі пройшла філософська еко-вистава, частування тортом у вигляді Землі, а також у галереї «Дзиґа» відбувся концерт групи «Jazz Quartet». Ресторани «Піца Челентано» та арт-клуб «БЕЗ БАЯНА» міста Дніпродзержинськ разом із громадською організацією «Голос природи» у затишній атмосфері при свічках дивилися тематичні ролики та фільми про проблему зміни клімату. У Полтаві вже традиційно біля Білої Альтанки відбувся вечір тротуарної астрономії, вогняне шоу, викладання фігур зі свічок, а потім – затишне спілкування та музичний вечір у антикафе «Посиденьки».

Численні ресторани та кафе по всій країні запросили своїх відвідувачів провести суботній вечір у романтичній атмосфері при свічках. Серед них - мережа ресторанів Дмитра Борисова у Києві («Охота на овец», GastroRock та «Пивбар»), заклади Холдингу емоцій "!Фест" у Львові («Криївка», «Найдорожча ресторація Галичини», «Мазох-cafe», «Львівська копальня кави», «Гасова лямпа», «Лівий берег», «Дім легенд») і т.д.

Готелі Radisson Blu по всій країні приєдналися до кампанії Година Землі. Radisson Blu Podil влаштував тематичну вечірку та безкоштовний йога-клас від Київської школи йоги у своєму кафе "17", готель Radisson Blu Kyiv вже традиційно запросив гостей до ресторану Mille Miglia на вечерю зі страв, приготованих без використання електрики, а також провів «безелектричний» кулінарний майстер клас у барі K-Largo.

„Година Землі 2013 в Україні та в світі пройшла, і ми дякуємо всім, хто долучився до всесвітньої кампанії. Але не варто забувати, що головною метою Години Землі є довгострокові зміни нашого життя. Участь у акції повинна спонукати до того, щоб замислитися про раціональне використання природних ресурсів у повсякденному житті, а також, чи вистачить ресурсів Землі всім і на який строк. У справі порятунку Планети важливі дії кожної людини. Ваші невеликі кроки, об'єднуючись, мають вагомий результат. „Зелені" поради на кожен день Ви можете знайти на нашому сайті www.panda.org/ukraine", - говорить Андрій Білокінь, Координатор кампанії Година Землі в Україні.

Акція проводиться в Україні в партнерстві з PR агентством SPN Ogіlvy Ukraine та видавничим домом Sanoma Media, які допомагають привернути увагу людей до Години Землі за допомогою оригінальних ідей та цікавих публікацій. Кампанію підтримує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Thousands in Central and Eastern Europe celebrate Earth Hour

2013-03-23

More than 150 countries across the world, including Austria, Hungary, Romania, Bulgaria, Serbia and Ukraine, switched off their lights for an hour today to support action to create a sustainable future for the planet by promoting better environmental awareness. Earth Hour is quickly becoming one of the biggest environmental events observed by thousands of people in the region.

In Romania the WWF team spent Earth Hour in Timişoara, the Earth Hour 2013 capital of Romania. The city won this distinction through a gruelling competition that included waste collection by citizens. Timişoara also gathered the most points for energy efficiency, environmental education and biodiversity conservation in Romania.

"Our latest survey shows that six out of ten Romanians have heard about Earth Hour and four out of ten celebrate it. These are impressive numbers that we have achieved in four short years", said Ioana Betieanu, Head of Communications at WWF in Romania. "We no longer measure the impact of Earth Hour by counting the number of cities that participate – 43 this year, but by following their evolution, seeing them embrace new ideas and actions, engaging more and more their communities."

Dalma Kovács, a popular Romanian pop and jazz singer, sang at the Earth Hour big event in Timişoara and the actor Bogdan Dumitrache celebrated Earth Hour along with the WWF team in Romania's Earth Hour Capital. More than 30 events were organized nationally too.

32 new towns joined Earth Hour in Bulgaria this year, reaching a total of 103, a record for Bulgaria. In Sofia, a series of concerts, fire-dancing acrobat acts and a theatre performance by Lux Lumina artistic group took place in the city centre. Events were organized in many other towns.

In Ukraine, 40 cities joined Earth Hour despite the severe snow storm that swept the country. Kiev, Odessa, Donetsk, Poltava, Simferopol and Kerch were among them. In Kiev the Radisson Blu hotel hosted a free yoga class followed by cosy candle-lit Earth Hour evening in their cafe.

"My favourite part organizing Earth Hour this year has been using social networks", said Katya Kurakina, Communications Officer at WWF in Ukraine. "It's really amazing to see how fast Earth Hour groups are growing."

In Serbia, the WWF team signed up 50 cities, including a bunch of ministries, all major national media and many local TV stations and other media in support of Earth Hour. The Horkestar choir performed a Belgrade event to support the local "unplugged" initiative and invited people to join the action.

In Hungary, thousands of people along with a string of athletes and other celebrities supported Earth Hour. In Budapest, the biggest candle was created to mark the day.

In Austria, the band Big City Indians donated their song "Earth is crying" as an Earth Hour song for 2013. On the night, Vienna and all provincial capitals and major cities went dark for one hour.

Organized for the fifth time in Croatia, lights went out in 48 Croatian cities, including Zagreb, Dubrovnik, a UNESCO heritage site, Split, known for the historic Palace of Diokletian, Pula, Arena, Zadar, Osijek and Rijeka.

32 municipalities supported Earth Hour in Slovenia this year. The European Commissioner for the environment Janez Potočnik, who is a Slovene, sent his best wishes to the team, while Slovene president Borut Pahor expressed his support for the event.

From Austria and Romania to Brasil: WWF criticizes dam projects around the world

2013-03-22

Bucharest, Romania - On the occasion of World Water Day, WWF has revealed that many dam projects continue to violate fundamental sustainability criteria. In the report "Seven Sins of Dam Building", numerous dam projects around the globe are given a negative review by the conservation organization. Aside from the internationally controversial Belo Monte (Brasil) and Xayaburi (Laos) dams, European projects, such as in Austria and Romania are also on the list.

"Properly planned, built, and operated dams can contribute to food and energy security. Unfortunately, short-term interests are too often the focus of decision-making", says Dr. Jian-hua Meng, Water Security specialist for WWF.

In order to guarantee acceptable levels of social and environmental sustainability, dam installations and operations should be strictly checked against sustainability criteria as formulated under the World Commission on Dams or the Hydropower Sustainability Assessment Protocol.

According to the report, the size of a dam is not necessarily the deciding factor. Though numerous mega-projects can be found on WWF's list, the cumulative impact of many small hydro projects, like for instance in Romania, cannot be underestimated.

"Not many people know that the environmental impact of small hydropower plants can be higher than that of large installations, if there are several plants in the same river system and mitigation measures are weak, as is the case in the Romanian Fagaras Mountains", said Irene Lucius, Head of Policy at the WWF Danube-Carpathian Programme. "Similar disastrous projects are in the planning or implementation stage across the Danube region, from the Ukrainian Carpathians to areas in Bosnia-Herzegovina."

"While we are not opposing hydropower in the Danube region, WWF is of the opinion that some ecologically intact river stretches are of such high value to nature and local communities that conservation should always be given preference to hydropower development. There are other renewable energy sources besides hydropower that can be developed and the potential for energy saving, the most cost-efficient and environmentally-friendly alternative, is very high across the Danube region", Lucius said.

In the Danube river basin, dams can block fish migration but also the movement of river gravel, which leads to the erosion of the river bed, loss of habitats and ecosystem functioning.

"These costs to nature and society are not properly assessed, nor reflected in the cost-benefit analysis of hydropower plants. Pressures are likely to drastically increase, in particular as impacts can never be fully compensated and a wave of wrongly sited hydropower plants is in the planning stage across the Danube region", Lucius added.

For example, if the extension of the Kaunertal hydroelectric power plants is implemented in Austria as currently planned, then heavy ecological deterioration looms for three alpine valleys in the Ötztal Alps.

"What is more, many unsustainable hydropower projects are only feasible because they are being subsidized, e.g. by EU funds. Although public support for renewable energy is an important measure against climate change, these funding mechanisms must undergo a "biodiversity check", otherwise they are counter-productive", Lucius said.

More about "Seven Sins of Dam Building"

WWF reviewed nine dams. The report found that many projects commit not just one, but many grave sins of dam building. However, these errors are avoidable. Lack of capacity, economic pressure, or specific regional circumstances can no longer be presented as excuses.

According to the report, no proper outcomes can be expected when dam proponents rely on superior financial strength and political connections rather than on dialogue, transparency, and reason.

Moreover, some governments lack the capacity or independence to protect public interests. Acceptance of the project by the population is fundamental for sustainable management. Negative effects, such as relocation, destruction of cultural sites, or the collapse of local fisheries are still too often dismissed as "somebody else's problem."

Additional sins relate to environmental issues according to the WWF report. Scientific evidence and risk assessments too frequently lose out to one-sided political or economic agendas. Subsequently, dams are still planned and built in areas of high ecological importance. Biodiversity loss is still too often considered acceptable. Serious impacts, caused by a change in the natural water flow dynamics or the disappearance of wetlands, are still not given due consideration.

Розпочався проект «Форум східних країн з кліматичних змін»

2013-03-21

18-21 лютого 2013 року в Бакуріані, Грузія, відбулась перша міжнародна зустріч проекту «Форум східних країн з кліматичних змін» («Climate Forum East»). Протягом чотирьох днів представники країн-учасниць проекту, Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова та Україна, обговорювали завдання, цілі та очікувані результати проекту. На нараду були запрошені національні та міжнародні експерти із адаптації до зміни клімату.

Основною метою проекту є зміцнення спроможністі мережі організації громадянського суспільства (ОГС) ефективно брати участь у політичному діалозі з місцевою владою, з установами Євросоюзу, а також з міжнародними організаціями з адаптації до кліматичних змін в шести країнах Європейського партнерства.
В результаті здійснення проекту буде створена мережа організацій громадянського суспільства (ОГС), проведена оцінка вразливості до кліматичних змін, поліпшено обізнаність в області адаптації до змін клімату, відбудеться навчання молоді з метою підвищення громадянської свідомості.

Тривалість проекту: з січня 2013 по грудень 2014. Проект підтримується Євросоюзом, Австрійською агенцією з розвитку, Австрійським Червоним Хрестом та Всесвітнім фондом природи. В Україні проект реалізовується Національним екологічним центром України та координується WWF Дунайсько-Карпатською програмою.

Денис Силантьєв – Посол Години Землі 2013

2013-03-20

У суботу, 23 березня о 20:30 люди по всьому світі вже всьоме вимкнуть світло на одну годину, Годину Землі, щоб показати необхідність об'єднаних дій для боротьби зі зміною клімату. Відомий спортсмен Денис Силантьєв як Посол Години Землі закликає українців допомагати Планеті кожного дня.

Цього року "Година Землі" запрошує всіх кинути виклик світу, щоб врятувати Планету! Адже вимкнення світла на одну годину – це лише символ єднання, який окремо не може нічого змінити. Година Землі закликає нас діяти щодня, роблячи невеликі кроки, які разом зможуть вирішити проблеми нашого спільного дому!

Зірки з усього світу говорять про необхідність участі та підтримки Години Землі. Світова супермодель Міранда Кер, актриса та модель Джессіка Альба, актриса Лі Бінгбінг, колишній віце-президент США Ал Гор та багато інших знаменитостей закликають всіх людей світу приєднатися до руху за майбутнє Планети.

Українські зірки також не залишилися осторонь. Спортсмен Денис Силантьєв закликає українців взяти участь у Годині Землі, а також власним прикладом показує людям, що важливо кожен день робити маленькі кроки назустріч Планеті.

Денис Силантьєв є Олімпійським призером, чемпіоном світу та Європи з плавання, чотириразовим володарем Кубка світу та більш ніж 200 медалей за спортивні досягнення. Крім того, Денис встановив 37 рекордів України та новий світовий рекорд з самої масової зарядки - 11786 людей одночасно.

Тому саме зі здоров'ям та спортом пов'язаний виклик Дениса, який він кинув світу та Україні: «Здоров'я планети починається зі здоров'я кожної людини, а найпростіший спосіб його зберегти - займатися спортом. Тому, якщо 2000 людей вимкнуть світло, я обіцяю повторити масову зарядку «День Ч» у цьому році».

Кампанія «Година Землі 2013» проходить під гаслом «Твій хід – мій хід: Кинь виклик світу, щоб врятувати Планету!». Концепція «Твій хід – мій хід» - це суспільний договір, що пов'язує дві сторони – одна з яких обіцяє зробити щось цікаве чи корисне, якщо інша сторона погодиться певним чином допомагати Планеті – це об'єднує їх заради спільної мети позитивного екологічного результату.

Година Землі в Україні запрошує всіх українців долучитися до кампанії, зареєструватися на сайті та продемонструвати свою підтримку, а також зробити своє життя „зеленішим" та більш розумно споживати природні ресурси, щоб зберегти Планету для наших дітей та онуків!

Дельта Дунаю уразлива до змін клімату

2013-03-20

19 березня 2013 в Ізмаїлі (Одеська обл.) підписано Спільну заяву «Адаптація дельти Дунаю до кліматичних змін».

На урочистій зустрічі делегацій України, Румунії та Молдови, організованої WWF Дунай-Карпатською програмою в партнерстві з ГО «Центр регіональних досліджень» (Україна) та Дунайським біосферним заповідником (Україна), були присутні представники Всесвітнього Фонду природи (WWF) України, Румунії, Угорщини, представник міністерства навколишнього середовища Молдови, керівники Дунайського біосферного заповідника (Україна) і біосферного заповідника «Дельта Дунаю» (Румунія), керівники обласних управлінь водними і лісовими ресурсами, керівники НУО.

«Мета даної заяви - зміцнити співпрацю в регіоні дельти Дунаю у відповідь на дійсні та потенційні наслідки зміни клімату», - записано в спільному документі.

Заява ґрунтується на результатах Oцінки уразливості дельти Дунаю до кліматичних змін, проведеної в рамках трирічного проекту «Адаптація дельти Дунаю до кліматичних змін шляхом інтегрованого управління земельними та водними ресурсами», фінансованого Європейською комісією.

Ці результати, згідно з прийнятим документом, будуть запропоновані для використання в якості основи для розробки транскордонної Стратегії адаптації дельти Дунаю до кліматичних змін, для пом'якшення впливу цих змін, підвищення стійкості дельти до кліматичних змін, збереження біорізноманіття та адаптації місцевих громад до кліматичних змін. Крім того, отримані результати і висновки оцінки уразливості будуть рекомендовані для використання при складанні місцевих планів територіального розвитку, розробці водної та земельної політики, а також - для поширення наявної інформації в місцевих громадах і органах влади суб-басейна дельти Дунаю в Україні, Румунії та Молдові.

«Підписана сьогодні Спільна заява про адаптацію дельти Дунаю до кліматичних змін, а також транскордонна Стратегія кліматичної адаптації дельти, яка зараз розробляється, допоможуть урядам та природоохоронним організаціям трьох країн зрозуміти загальну картину очікуваних змін, а також напрямки роботи з адаптації регіону до них. Вони закладуть основу для комплексного вирішення проблеми, що буде більш ефективним, ніж окремі дії щодо кліматичної адаптації », - вважає Михайло Нестеренко, менеджер проектів Всесвітнього фонду природи WWF у дельті Дунаю.

Документ «Уразливість дельти Дунаю (Молдова, Румунія, Україна) до змін клімату, в тому числі сценарії та прогнози кліматичних змін» - це спільна робота вчених і екологів, які проводили дослідження в рамках проекту.

Українські вчені в 2011 і 2012 роках організували дві наукові експедиції, в ході яких була проведена оцінка природних систем і ресурсів регіону дельти Дунаю. Отримані результати допомогли фахівцям оцінити, наскільки вразливі екосистеми дельти до змін клімату. Представлені дані наочно демонструють загрози та ризики, з якими доведеться зіткнутися регіону в результаті зміни клімату, показують можливі шляхи адаптації природи та місцевого населення до неминучих змін.

Згідно висновкам, зробленим вченими, регіон дельти Дунаю має відносно високу природну здатність до адаптації в зв'язку з високим відсотком природних екосистем у межах заповідних територій. До того ж, регіон має високий потенціал відновлення водно-болотних угідь, що в майбутньому може стати ресурсом для адаптації.

Вчені припускають, що внаслідок процесу зміни клімату середня температура повітря в регіоні підвищиться на 1-1,5 ° С, що спричинить скорочення снігового періоду і збільшення кількості спекотних днів. Підвищиться частота і сила екстремальних погодних явищ, таких як посуха, повені, бурі, зливи і т.і. Все це матиме ряд ефектів на водні ресурси, біорізноманіття та екосистеми дельти Дунаю. Крім того, зміни торкнуться і місцевих громад, змушуючи людей пристосовуватися і змінювати способи господарювання, щоб продовжувати отримувати високі врожаї та доходи. Наслідки зміни клімату для регіону будуть носити в більшості випадків негативний характер: погіршення якості води, падіння біорізноманіття, поширення серцево-судинних захворювань, падіння врожаїв зернових культур та інше. Але частина змін може бути віднесена до позитивних: можливість вирощування другого врожаю і більш теплолюбних культур, кращі умови для зимівлі ссавців, зниження витрат на опалення.

З точки зору соціально-економічних систем, дельта Дунаю має обмежені можливості для адаптації до наслідків зміни клімату: високий рівень прихованого безробіття, високий відсоток соціально вразливих верств населення, низький середній дохід, зношену інфраструктуру, а також економіку, зосереджену, в основному, на сільському господарстві.

Одним з ефективних заходів адаптації може стати відновлення плавнів дельти Дунаю, які були в значній мірі знищені протягом останніх 50 років. Плавні є природною буферною системою, яка здатна пристосовуватися до змін і пом'якшувати вплив суворих погодних умов. Вони сприяють очищенню води в річковій системі, підвищують родючість ґрунтів у прибережних смугах, служать «дитсадками» для молоді цінних промислових риб і допомагають регулювати зміну рівня води в Дунаї. Проект "Адаптація Дельти Дунаю до кліматичних змін шляхом інтегрованого управління водними і земельними ресурсами" включає модельне відновлення плавнів в одному з районів української частини Дунайської дельти.

Є й позитивні інституційні умови для успішної адаптації до негативних і позитивних наслідків зміни клімату: існування двостороннього румунсько-українського біосферного заповідника, басейновий принцип управління за участю ключових зацікавлених сторін і користувачів природних ресурсів.

Кліматичні зміни - це один з найбільших глобальних викликів нашого часу, який призводить до збільшення середньої температури на планеті, підвищення рівня світового океану, зміни кліматичних умов. Наслідки цих змін можуть мати значний вплив не тільки на соціальні та економічні сторони нашого життя, але й на природні системи нашого краю.

Завдання людини - вчасно прийняти цей виклик.

Danube Delta vulnerability to climate change to be tackled

2013-03-19

Odessa, Ukraine - Key stakeholders in the Danube Delta region have agreed to tackle potential consequences of climate change by signing today a Joint Statement on Climate Proofing the Danube Delta.

Representatives of the Ministry of Environment of Moldova, local authorities, regional water and forest administrations, Directors of the Ukrainian and Romanian Danube Delta Biosphere Reserve and non-governmental organisations attended the official ceremony, organised by WWF Danube-Carpathian Programme in cooperation with the Center for Regional Studies and Danube Delta Biosphere Reserve (Ukraine).

The Joint Statement aims to strengthen cooperation between the key stakeholders in the broader Danube Delta Sub-Basin to fight the potential consequences of climate change.

Climate change already influences water quality and disturbs the balance of all ecosystems in the Delta, which in the future may significantly undermine the welfare of the local population. 100 000 people inhabiting the Danube Delta directly depend on the water and natural resources of the region.

The Joint Statement is based on and includes the main findings of the climate vulnerability assessment of the region which was developed in the framework of the three-year EC-funded project "Climate proofing the Danube Delta through integrated land and water management".

In addition, the conclusions and recommendations of the vulnerability assessment were recommended for integration into spatial planning, land and water management and public policy activities. Communication of the findings to local communities and authorities in Ukraine, Romania and Moldova was underlined as being of prime importance.

"The Joint Statement signed today and the Climate Adaptation Strategy which is being developed will help the governments and environmental organisations of the three countries to see the scale of the upcoming change, the challenges it presents and to tailor adaptation measures accordingly. These two documents will become the basis for a systemic approach to solving the problem, which is more effective than single measures", said Mykhailo Nesterenko, WWF Danube Delta Project Coordinator in Ukraine.

The UN has named climate change as one of the biggest challenges to human development of the 21st century. Increasing global temperatures, rising sea levels, and change in general climate patterns are some of the impacts that will likely affect not only the social and economic sides of life, but also natural ecosystems.

The project "Climate proofing the Danube Delta through integrated land and water management" is financed by the ENRTP Programme of the European Commission.