50 європейських країн підписали план дій для збереження осетрових | WWF
50 європейських країн підписали план дій для збереження осетрових

Posted on 30 November 2018

30 листопада. Після кількох десятиліть спаду чисельності осетрових риб через браконьєрство та втрату оселищ, 50 Європейських країн нарешті підписали детальний план дій для збереження осетрових риб у Європі.


План було прийнято в Страсбурзі Постійним комітетом Бернської конвенції, Конвенцією  про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі - юридично обов'язковим регіональним договором про охорону природи, який охоплює захист більшої частини природної спадщини європейського континенту.

Загальноєвропейський план по збереженню осетрових охоплює 8 видів, які існують на території європейських країн. Сім з них на межі зникнення згідно Червоного списку МСОП (осетер європейський, російський, адріатичний та атлантичний, севрюга звичайна, білуга звичайна та осетер шип) і один класифікується як уразливий (стерлядь прісноводна). Цей план спрямований на збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових, їх оселищ, припинення браконьєрства.

“З’явився шанс зберегти осетрових у Європі: ці надзвичайні риби могли виростати до розмірів автомобіля і продовжували жити від часів динозаврів", - говорить Беате Стрібел-Грейтер, координаторка Стратегії WWF з охорони осетрових.  "Європейські країни виступили на захист осетрових, оскільки, осетрові вже зникли майже всюди. І критично необхідно зберегти тих, що ще залишились”.

Делегація з України також була присутня на зустрічі Постійного комітету Бернської конвенції у Стразбурзі і підтримала прийняття плану. Навіть в умовах непростої політичної ситуації для нашої країни важливо долучитися до загальноєвропейських природоохоронних процесів, у першу чергу - щоб зберегти наявний потенціал, але реформувати його роботу згідно найкращих світових практик. Власне, в Україні досі у державній власності працює Дніпровський осетровий завод, який будучи частиною системи компенсації втрачених нерестовищ на Дніпрі, має унікальний потенціал стати частиною європейської системи генетичних колекцій зникаючих видів. Збереження його у державній власності разом з реформуванням його виробничих процесів на довгостроковий захист осетрових місцевих популяцій є передумовою успіху у їх збереженні в Україні.

Саме такі рекомендації надає Віденська декларація, яку сформулювали науковці-іхтіологи, представники осетрової аквакультури та природоохоронні організації зі всього світу.

Розроблений WWF та Всесвітнім товариством з охорони осетрів, спільно з багатьма міжнародними експертами, цей план дій містить низку заходів для захисту існуючих популяцій, а саме: визначення та збереження оселищ осетрових та міграційних коридорів для них; Європейські країни також взяли на себе зобов'язання створювати живі генетичні  колекції зникаючих видів та реалізовувати інші заходи для відновлення осетрових у дикій природі. Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди вже розпочали програми відновлення їх популяцій.

План також окреслює дії, які країни мають вжити для боротьби з браконьєрством та нелегальною торгівлею продуктами диких осетрових- найбільш безпосередньою загрозою виживання виду.

"Викорінення браконьєрства та незаконної торгівлі  дикою ікрою дасть необхідний час, для природоохоронних дій із збереження видів у довгостроковій перспективі", - сказав Джорн Геснер, осетровий експерт Всесвітнього товариства з охорони осетрів. "Країни повинні зробити більше, ніж просто підписати цю угоду, вони повинні терміново діяти і працювати спільно: інакше ми станемо свідками вимирання осетрових". Вони є ідеальними парасольковими видами через те, що вони живуть довго, дорослішають пізно, і використовують багато різних середовищ існування. Заходи, спрямовані на покращення середовища існування будуть корисні іншим видам тварин і рослин і самим громадам. Осетрові є індикатором здоров'я навколишнього середовища”.

Історичну угода зі збереження осетрів підписано як раз через кілька тижнів після того, як було оприлюднено Звіт “Жива Планета”. WWF підкреслює, що з 1970 року відбулось катастрофічне скорочення чисельності популяцій прісноводних видів: аж на 83%. Саме такі активні Плани дій допоможуть змінити такі негативні тенденції у майбутньому.

За детальною інформацією звертайтеся до: Інни Гоч,

WWF в Україні,

e-mail: ihoch@wwfdcp.org