Зносити греблі чи не зносити: блог WWF про європейський досвід з відновлення річок | WWF

Зносити греблі чи не зносити: блог WWF про європейський досвід з відновлення річок

Posted on
04 October 2018

Наприкінці вересня у Стокгольмі (Швеція), відбувся міжнародний семінар Dam Removal Europe, присвячений відновленню природного стану річок шляхом демонтажу старих дамб та гребель. У заході взяла участь керівниця прісноводного напрямку WWF в Україні Ольга Денищик.

Ділимося 8-кою головних повідомлень із семінару, над якими варто подумати Україні:

1. Європа активно “зачищає” свої річки від дамб та гребель. Це споруди, що перегороджують русло річки та обмежують рух вод. Поняття природності для європейських річок звучить усе актуальніше.
 

2. З естетичної точки зору, залежно від соціальних, гендерних, вікових факторів, люди по-різному сприймають зображення природи і людської діяльності. Відповідно до дослідження, зробленого у Karlstad University, двом третинам опитаних респондентів не подобається зображення гребель, але вони готові “вподобати” фото, що зображують природний ландшафт з незначним, вдало інтегрованим елементом людської діяльності. Наприклад, це може бути природна річка і невеликий місток, що не перешкоджає руху води. 
 

3. Типова дилема споживача екосистемних послуг — “мені не подобається те, що я бачу, та я не хочу нічого змінювати”, здається, є загальною для усього людства, і не є українською особливістю. Принаймі, про це свідчить дослідження шведського Karlstad University.
 

4. У багатьох країнах, наприклад, Швеції та Ірландії, саме рибалки є вагомим важелем змін і адвокатами знесення гребель. Бо саме вони, мабуть, чи не найбільше зацікавлені, щоб у річках було багато риби.
 

5. У Європі знесення гребель відбувається в рамках виконання Водної рамкової директиви, тому до цього процесу залучені здебільшого державні організації: органи самоврядування, представники виконавчої влади, університети, муніципалітети. НДО ж бурхливо усіх агітують, координують і надихають.
 

6. Проекти знесення гребель мають різні сценарії. Наприклад, у Фінляндії  у місті Vantaa реалізують багатомільйонні проекти, із залученням найкращих ландшафтних дизайнерів, науковим моніторингом і, навіть, переселенням прісноводних мешканців. Натомість, у Ірландії популярним рішенням є просто “зробити отвір у греблі” і на тому завершити свою роботу.
 

7. Фінансування таких проектів також може надходити з абсолютно різних джерел: з платні рибалок за використання ресурсів, у вигляді інвестиції з боку громади чи державного бюджету, якщо це є економічно доцільним.
 

8. На питання, “які греблі є пріоритетними для знесення?”, більшість доповідачів семінару відповіли, щось на зразок “те, що погано лежить”. Тобто мова йде, в першу чергу, про гідротехнічні споруди, які вже не виконують своїх функцій, або знаходяться у такому експлуатаційному стані, що їх дешевше демонтувати, ніж постійно ремонтувати.

 

Говорячи про Україну, варто нагадати, що WWF започаткував власну ініціативу по знесенню гідротехнічних споруд, що вже не виконують своїх функцій на українських річках. Наразі триває пошук проектів-кандидатів для експертного аналізу й подальшої роботи по знесенню гребель, дамб тощо.