Звіт «Аналіз законодавчої бази і практики ведення мисливського господарства деяких країн Європейського Союзу» | WWF

Звіт «Аналіз законодавчої бази і практики ведення мисливського господарства деяких країн Європейського Союзу»

Posted on
20 November 2015
Експертами програми “ENPI East FLEG II” періодично здійснюється аналіз ведення мисливського господарства різних країн з метою його вдосконалення в Україні. Цьогоріч, завершено аналіз законодавчої бази і практики ведення мисливського господарства країн Європейського Союзу, за підсумками роботи якого підготовлено аналітичний звіт.
 
У звіті відображено законодавче та практичне підґрунтя мисливського господарства країн ЄС. Незважаючи на спільні риси у веденні мисливського господарства, для окремих країн характерні певні специфічні традиції, умови, чисельність і видове різноманіття мисливських тварин. Однак, з 2007 року воно об’єднано єдиною «Європейською хартією з полювання та збереження біорізноманіття (European Charter on Hunting and Biodiversity)», яка базується на положеннях «Конвенції про охорону біологічного різноманіття» та «Пташиної» і «Оселищної» директив. Європейська хартія покликана впроваджувати принципи збереження біорізноманіття і сталого розвитку традиційного полювання, впливаючи на формування єдиної мисливської політики ЄС.
 
Згідно цього документу – стале ведення мисливського господарства, це «використання диких мисливських тварин та середовища їх проживання таким чином і такими темпами, які не приводять у довгостроковій перспективі до вичерпання біологічного різноманіття або перешкоджають його відновленню. Таке використання підтримує потенціал біорізноманіття для задоволення потреби теперішнього і майбутнього поколінь і відповідає її сподіванням, а також підтримує саме полювання як вид діяльності прийнятний з соціальної, економічної та культурної точок зору (на основі визначення «сталого використання» у статті 2 Конвенції про охорону біологічного різноманіття). Коли полювання проводитися таким сталим чином, воно може позитивно вплинути на збереження диких популяцій та середовища їх проживання, а також приносити користь суспільству».
 
12 базових принципів Європейської хартії з полювання та збереження біорізноманіття :
 
  1. Впровадження регіонального підходу в управлінні мисливським господарством, що забезпечує максимальну вигоду для збереження біологічного різноманіття і суспільства (залежно від регіональних особливостей: необхідності та традицій).
  2. Запровадження зрозумілих і підтримуваних всіма правил.
  3. Екологічно сталого добування мисливських тварин.
  4. Підтримання популяцій диких місцевих видів за допомогою регіонального генофонду (підтримання чистоти видів).
  5. Утримання середовищ проживання, які забезпечують наявність здорових і міцних популяцій мисливських видів.
  6. Заохочення полювання (використання), для забезпечення економічних стимулів для збереження диких тварин.
  7. Раціональне використання продукції полювання, уникнення відходів.
  8. Більше свободи для місцевих зацікавлених сторін, але й більший контроль та відповідальність за порушення.
  9. Компетентність та відповідальність користувачів природних ресурсів.
  10.  Уникнення страждання тварин.
  11.  Заохочення співпраці між усіма зацікавленими у мисливському господарстві сторонами (в галузі управління мисливськими видами, пов'язаних з ними видами і місць їх проживання).
  12.  Заохочення сприйняття суспільством сталого споживчого використання мисливських тварин, як інструменту для їх збереження.
 
Авторами проаналізовано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС та здійснено порівняльний аналіз законодавчої бази і практики ведення мисливського господарства України з ближніми країнами Європейського Союзу (Польщею, Словаччиною і Угорщиною) та відмічено, що загалом, структура і зміст закону України «Про мисливське господарство та полювання» значною мірою відповідає відповідним законам Польщі, Словаччини, Угорщини. Як результат історичного, економічного, соціального та культурного розвитку українського суспільства, мисливське господарство України поки що не досягло такого рівня розвитку, як у цих країнах. Насамперед через те, що природоохоронне законодавство у Євросоюзі більш продумане та  виконується ефективніше. Державні правоохоронні й судові органи виконують свої функції надаючи «правильні» сигнали суспільству, тобто – працює правозастосування. З метою покращення ситуації в нашій країні, пропонуємо використовувати найкращі практики ведення мисливського господарства сусідніх країн і України.

Більше інформації за посиланнями: http://wwf.panda.org/uk/news_ukr/wwf_news_ukr/?247172/roundtablehunting,
http://www.fleg.org.ua/news/703 та http://www.fleg.org.ua/news/911.
 
За додатковою інформацією звертайтесь до експерта програми “ENPI East FLEG II” Миколи Мироненка (mykolamyronenko@gmail.com).
 
Дмитро Карабчук, координатор заходів програми «ENPI East FLEG II», к.с.-г.н., спеціаліст з питань лісового господарства Карпатсько-Дунайської програми WWF в Україні
Боротьба з браконьєрством не має бути замовчена. Не бійтесь сказати про випадки нелегального полювання.
© Vladimir FILONOV / WWF
Базовою нормою полювання є уникнення страждання тварин
© WWF / James Morgan
Людині варто навчитись сталих принципів співіснування з тваринним та рослинним світом
© Miron Standret